Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Видатні конструктори ракетно-космічної галузі України (ювілейні дати історії космонавтики)
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Тверитникова, Олена Євгенівна
Роль університетів у розвитку науки на теренах України упродовж ХІХ ст.
(Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва, 2024) Тверитникова, Олена Євгенівна
Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.
М. І. Корсунський та розвиток фізики в Україні
(Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020) Тверитникова, Олена Євгенівна; Мельник, Тамара Василівна
Створення харківського еталону часу та частоти
(Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020) Олійник, М. М.; Тверитникова, Олена Євгенівна
Педагогічне спілкування як засіб ефективного розвитку професійної культури майбутнього викладача вищої школи
(2021) Демідова, Юлія Євгенівна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Академік А.О. Слуцкін та розвиток радіофізики в Україні (до 130-річчя з дня народження)
(ФОП Корзун Д. Ю., 2021) Тверитникова, Олена Євгенівна
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Одновимірні масиви з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(2022) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме – використання одновимірних масивів. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади і завдання, які допоможуть ефективному освоєнню курсу «Інформатика».
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Двовимірні масиви" з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(2022) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ алгоритмізації та програмування мовою С++. Розглянуті приклади і завдання допоможуть ефективному освоєнню основ програмування учнями та програмістами, які продовжують вивчення мови С++.
Перші директори-ректори НТУ "ХПІ". Нариси життєвого та творчого шляху
(Факт, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Дослідження «Перші директори-ректори НТУ «ХПІ». Нариси життєвого та творчого шляху» висвітлює наукову, педагогічну та насамперед організаційну діяльність перших очільників НТУ «ХПІ». У монографії представлено життєпис науковців, які очолювали заклад від дня створення у 1885 р. до реорганізації закладу на початку 1930-х рр. Публікація буде цікава тим, хто пов’язав свою долю з політехнічним університетом, а також усім, хто цікавиться історією вищої освіти.