Кафедра "Електричний транспорт та тепловозобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5269

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ett

Від 2000 року кафедра має назву "Електричний транспорт та тепловозобудування", попередня назва – кафедра "Локомотивобудування" (від 1956), первісна назва – кафедра "Паровозобудування".

Кафедра "Паровозобудування" була заснована у 1893 році. Засновником напрямку навчання інженерів-паровозобудівників є професор Петро Матвійович Мухачов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Кафедрою здійснено понад 100 випусків спеціалістів – локомотивобудівників.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Оцінка ефективності роботи синхронних тягових двигунів зі збудженням від постійних магнітів електрорухомого складу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Любарський, Борис Григорович; Штабровський, Д. Ю.
Програмно-орієнтована математична модель руху транспортного засобу
(Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2016) Петренко, Олександр Миколайович; Любарський, Борис Григорович
В статті розроблена математична програмно-орієнтована модель руху транспортного засобу, яка дозволяє використати її при розробці експертної системи управління рухом на ділянці шляху у вигляді кінцево-різницевих виразів. Особливості моделі: вона складається диференціальних рівнянь руху, що враховують складові опори руху (основне – тертя кочення, опір від ухилів і від кривих ділянок шляху); визначення сили руху транспортного засобу, що розвивається, і витрати енергії шляхом використання залежностей ККД тягового приводу, які отримані заздалегідь для усіх режимів роботи з урахуванням обмеження по зчепленню. Введено поняття функції, що визначає режим роботи тягового приводу та дозволяє спростити розрахунки за знаходженням витрат енергії і сили тяги.
Визначення ефективності електрорухомого складу. Основні положення та підходи
(Українська державна академія залізничного транспорту, 2015) Петренко, Олександр Миколайович; Любарський, Борис Григорович
Визначення ефективності приводу рухомого складу безпосередньо зв’язано з його проектуванням. У роботі запропоновано проводити його по наступних етапах: визначення основних параметрів для проектування електрорухомого складу та проектування альтернативних конструкцій тягових приводів. Найбільш поширеною структурною схемою для живлення тягових двигунів змінного струму є напівпровідникові перетворювачі з проміжним контуром постійної напруги, але в останні часи запропоновані схеми електрорухомого складу з застосуванням трансформатора підвищеної частоти. Встановлено, що вхідний перетворювач і вихідний розділені між собою. Режими роботи першого визначаються контактною тяговою мережею, а другого – тягового – рухом електрорухомого складу на ділянці колії та режимами роботи тягового двигуна. Тому при дослідженні ефективності роботи тягового приводу електрорухомого складу нами розглядається тільки вихідний перетворювач.
Результати моделювання нагріву до сталих теплових режимів перспективних асинхронних тягових двигунів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Петренко, О. М.; Любарський, Борис Григорович
Дослідження впливу температури обмоток асинхронного тягового двигуна на режими роботи автономного інвертора напруги
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. В. Лазаряна, 2016) Петренко, Олександр Миколайович; Любарський, Борис Григорович; Рябов, Євген Сергійович
Стаття присвячена розробці методики визначення залежності зміни режиму роботи автономного інвертору напруги від температури обмоток тягового двигуна, яка основана на визначенні ефективності тягового приводу. Особливістю методики є визначення ККД приводу за результатами вирішення задачі оптимізації параметрів тягового приводу з застосуванням комбінованого методу пошуку на базі генетичного алгоритму та методу Нелдера-Міда. Запропоновані цільові функції для визначення ефективності приводу які дозволяють визначити його оптимальні режими при застосування різних режимів ШІМ. Для режимів розгону та гальмування запропоновано застосування векторної цілющої функції з компонентами, що обумовлюють ККД та силу тяги, а для режиму підтримання швидкості руху скалярна функція, яка обумовлена ККД приводу. В якості параметрів для режиму просторово-векторної ШІМ обрано вектор зі складовими ковзання та коефіцієнту модуляції, а для однократної ШІМ-ковзання.