Кафедра "Облік і фінанси"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main
Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).
Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Фінансовий аналіз"(НТУ "ХПІ", 2014) Манойленко, Олександр Володимирович; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаВ умовах подолання наслідків глобальної економічної кризи, для ефективного функціонування підприємств різних форм власності необхідно шукати нові шляхи підвищення результативності виробництва, вміло використовувати економічні методи управління підприємством. У зв'язку з цим різко зростає роль фінансового аналізу (ФА), який є однією з найважливіших функцій управління підприємством. ФА дозволяє одержати нові характеристики об'єкта досліджень, що вивчається, і прийняти обґрунтоване управлінське рішення стосовно досягнення мети об'єкта. Мета дисципліни "Фінансовий аналіз" – сформувати у студентів знання та вміння проводити фінансовий аналіз підприємств, робити обґрунтовані висновки, визначати напрями поліпшення їхнього фінансового стану та фінансових результатів. Головна задача дисципліни ФА – дати слухачам систему знань з основ аналізу фінансової діяльності, його методів і методології; показати зв'язок цього курсу з іншими економічними дисциплінами; навчити використовувати методи та прийоми ФА; засвоїти методику аналізу головних показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.Публікація Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Контроль і ревізія"(НТУ "ХПІ", 2013) Манойленко, Олександр Володимирович; Жадан, Тетяна Андріївна; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаМетодичні вказівки до контрольної роботи з дисципліни "Контроль і ревізія" для студентів заочної форми навчання економічних спеціальностей розроблені відповідно до робочої програми вивчення навчальної дисципліни "Контроль і ревізія". Мета контрольної роботи полягає в закріпленні та поглибленні теоретичних знань, набутих студентом у процесі вивчення дисципліни "Контроль і ревізія", виробленні уміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, нормативними та законодавчими актами України, статистичними матеріалами, робити узагальнення і висновки. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни «Контроль і ревізія» складаються з двох частин: теоретичної та практичної. Зміст теоретичної частини роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У ній висвітлюються питання, які передбачені варіантом контрольної роботи. Розкриття питань контрольної роботи слід супроводжувати посиланням на літературні джерела, нормативно-правові акти України, присвячені проблемам планування, організації та здійснення контрольно-ревізійних заходів. Необхідно також показати уміння зіставляти різні підходи до розв'язання тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, опрацьованого та узагальненого фактичного матеріалу. У практичній частині контрольної роботи необхідно обґрунтувати розв'язання конкретної задачі з посиланням на нормативні та законодавчі акти України, навести формули і розрахунки, дати пояснення до них, зробити висновки щодо виявлених порушень та надати рекомендації щодо їх усунення.Публікація Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни "Організація контрольно-ревізійної роботи"(НТУ "ХПІ", 2013) Манойленко, Олександр Володимирович; Жадан, Тетяна Андріївна; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни "Організація контрольно-ревізійної роботи" призначені для студентів 6 курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" спеціальності 7.03050901 "Облік і аудит". Самостійна робота студента є однією із найважливіших складових навчального процесу, яка безпосередньо впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь. Самостійна робота студента - це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом під керівництвом викладача у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Метою самостійної роботи студента є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і науково-методичною літературою, вміння вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Студент працює з текстом лекцій, літературними джерелами, нормативно-правовими актами, засвоює термінологію, складає словник основних понять, конспектує, готує тезиси, доповіді, відповіді на контрольні питання, самостійно вирішує наведені завдання.Публікація Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни "Організація контрольно-ревізійної роботи"(НТУ "ХПІ", 2013) Манойленко, Олександр Володимирович; Жадан, Тетяна Андріївна; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни "Організація контрольно-ревізійної роботи" призначені для студентів 5 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" спеціальності 7.03050901 "Облік і аудит". Самостійна робота студента є однією із найважливіших складових навчального процесу, яка безпосередньо впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь. Самостійна робота студента - це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом під керівництвом викладача у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Метою самостійної роботи студента є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і науково-методичною літературою, вміння вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Студент працює з текстом лекцій, літературними джерелами, нормативно-правовими актами, засвоює термінологію, складає словник основних понять, конспектує, готує тезиси, доповіді, відповіді на контрольні питання, самостійно вирішує наведені завдання.Документ Забезпечення стійкості соціально-економічних систем в кризових умовах господарювання(НТУ "ХПІ", 2015) Манойленко, Олександр Володимирович; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаВизначено основні параметри фукнкціонування соціально-економічних систем, що зумовлює напрямки забезпечення їх стійкості і еволюції форм організації в залежності від пріоритетності домінування цілей визначених на основі зовнішніх або внутрішніх компетенцій.Документ Теоретичні аспекти визначення стійкості соціально-економічних систем(ВД "ІНЖЕК", 2015) Манойленко, Олександр Володимирович; Сиром'ятникова, Оксана ВалеріївнаУ статті розкрито сутність дефініції "стійкість соціально-економічної системи", визначено взаємозв'язок базових понять, що її зумовлюють: "соціально-економічна система", "рівновага", "мінливість", "розвиток". Визначені основні види стійкості соціально-економічних систем: структурна, функціональна, позиційна та характеристики: еластичність, грубість, надійність, життєздатність, гнучкість, квазистійкість. Запропоновано основні вимоги до побудови системи управління зі забезпечення стійкості: безперервність; якість та своєчасність оцінки значень поточних параметрів стійкості та їх відповідності цільовим рівням; своєчасність та проактивний характер реакції на збурення стану соціально-економічної системи, що викликані впливами зовнішнього та внутрішнього середовища. Доведено, що стійкість соціально-економічних систем у просторі їх взаємодії забезпечується як на макрорівні – через формування відповідної економічної політики держави, так і на мікрорівні – шляхом розробки відповідних цільових управлінських інструментів та технологій.