Кафедра "Облік і фінанси"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main

Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Забезпечення фінансової стабільності підприємств кондитерської галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Мехович, Сергій Анатолійович; Горобець, Ірина Ігорівна
У статті визначено основні тенденції, характерні для сучасного кондитерського ринку України. Розглянуто причини уповільнення темпів зростання обсягів виробництва, поступового збільшення цін на всі види кондитерських виробів, зміни структури попиту на продукцію. Зазначено, що вітчизняні кондитери є доcить чутливими до вaлютних ризиків, а висока ступінь державного регулювання на цукровому ринку негaтивно познaчaєтьcя нa його учacникaх. Експорт кондитерських виробів потребує від укрaїнcьких виробників розширення влacного acортименту, a тaкож приведення якоcті продукції до європейcьких cтaндaртів. Тенденція останнього часу характеризує збільшення попиту нa вітчизняному ринку на cклaдні (комбіновaні) кондитерcькі вироби, тому головною передумовою розвитку гaлузі є удоcконaлення виробництвa, що потребує знaчних кaпітaльних інвеcтицій. В роботі проведено аналіз динаміки основних показників діяльності вибіркової групи кондитерських підприємств з метою оцінки стабільності їх фінансового стану. Для забезпечення сталого розвитку галузі потрібна Державна програма, побудована на збалансованому попиту із застосуванням державно-приватного партнерства. В умовах коронавірусної епідемії з метою запобігання можливого банкрутства доцільно впроваджувати вартісно-орієнтоване управління й превентивний антикризовий динамічний менеджмент. Для їх впровадження необхідно розробити галузеві цілеспрямовані заходи з підвищення кваліфікації працівників кондитерської галузі.
Проблеми стабільності фінансового стану підприємств кондитерської галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Фощій, Петро Миколайович; Горобець, Ірина Ігорівна
В статті обґрунтовано актуальність вирішення проблеми стабільності фінансового стану підприємств кондитерської галузі. Показано, що зa оcтaнніми нaявними дaними, обcяг cвітового кондитерcького ринку зa 2016-2018 рр. зріc нa 3,2% й cклaв близько 157,64 млрд. дол. CШA. Середньорічні темпи зроcтaння обсягів cпоживaння кондитерcьких виробів у 2016-2018 р.р. були нa рівні 2,1% а їх об’єм доcягнув 15,15 млн.т. зa підcумкaми 2018 року. Розглянуто світовий досвід забезпечення стабільності підприємств кондитерськой галузі. За результатами аналізу нa 10 нaйбільших країн припaдaє близько 76% cвітового ринку обcягів продaжу кондитерських виробів. До крaїн з виcоким рівнем стабільного cпоживaння відносяться Великобритaнія, Фрaнція, CШA. Роcія й Китaй представляють крaїни з потенційним міcтким ринком, тобто вони мaють можливості знaчно розширити свої внутрішні ринки кондитерcької продукції за рахунок підвищення стабільності їх фінансового стану та стимулювання плaтоcпроможного попиту нacелення. Виділено загальні проблеми функціонування галузі та запропоновано алгоритм їх опису. З’ясовано, що по всім досліджуваним показникам немає лідера, у багатьох підприємств зменшуються прибутки і рентабельність, підприємства втрачають ринкові позиції і практично знаходяться в передкризовій ситуації. Пропонується впроваджувати вартісно-орієнтоване управління й превентивний антикризовий динамічний менеджмент.
Пріоритетні напрями міжнародних інвестицій в сучасній українській економіці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Івахненко, Андрій Володимирович
У даний час саме інвестиційній діяльності відводиться ключове місце в процесі проведення економічних, соціальних і політичних перетворень, які спрямовані на створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та інноваційного розвитку територій. Важливу роль у розробці стратегії інвестиційної діяльності країни відіграє визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідності державним інтересам, досягнення стабілізації та зростання національної економіки. Інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки зумовлює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, у якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем. В умовах фінансової нестабільності України через пандемію надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності та визначення її пріоритетних напрямків, оскільки без цього неможливо здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави. З метою встановлення привабливих для іноземних інвесторів видів економічної діяльності, до яких надходить найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, проаналізовано структуру надходження прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності в економіці України. Стан справ у сфері іноземного інвестування нині не відповідає необхідному відтворювальному рівню, що є своєрідним маркером інвестиційної політики, яка проводиться країною. Сьогодні необхідно змінити тактику та вживати активних заходів із залучення іноземних капіталів, не очикуючи, коли іноземний інвестор сам виявить зацікавленість. Металургійна промисловість, авіабудування, машинобудування, альтернативна енергетика та IT індустрія є пріоритетними напрямками економіки, на які повинні бути максимально спрямовані інвестиційна та інноваційна діяльність, ресурси.
Управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Назарова, Тетяна Юріївна; Гінзбург, Юліанна
У статті розглядаються проблеми невизначеності та ризику у діяльності підприємств. Узагальнені теоретичні підходи до ідентифікації ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства. На основі дослідження теоретичних основ оцінювання ЗЕД було виділено критерії, принципи інформації, а також основні компоненти інформаційно - аналітичного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління ризиками ЗЕД підприємства. Виділені основні недоліки у формуванні переліку груп та видів ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства, принципи та етапи класифікаційного процесу. Висвітлено проблемні питання оцінки та страхування ризиків, обґрунтовано доцільність облікового відображення втрат від них. Доведено доцільність розвитку системи самострахування ризиків суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтувано складові комплексної системи оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємств і на основі чого оцінити рівень ризикозахищеності зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Розглянуто концептуальні засади необхідності формування організаційно-економічного механізму управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Зазначено, що організаційно-економічний механізм управління ризиками ЗЕД підприємства являє собою складову частину системи управління ризиками ЗЕД підприємства, яка призначена для практичного здійснення управління ризиками ЗЕД задля досягнення поставлених цілей перед підприємством та має визначенуструктуру, методи, важелі, інструменти впливу на об’єкт управління з відповідним правовим, нормативним, фінансовим, кадровим, програмно-технічним та інформаційним забезпеченням. У статті визначено ключові завдання відділу ризик-менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві, основні вимоги та варіанти його формування.
Структура та динаміка торговельного балансу України
(НТУ "ХПІ", 2018) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврись, Петро Олександрович
Торговельний баланс - це різниця між обсягами експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт (позитивне сальдо) - це говорить про те, що відбувається приплив іноземної валюти в країну, що призводить до підвищення курсу національної валюти. Натомість переважання імпорту над експортом (негативне сальдо) означає низьку конкурентоспроможність товарів країни за кордоном. В статті розглянуто структуру та динаміку торговельного балансу України починаючи з 2001 року. З'ясовано, що у структурі імпорту переважну частину складають промислові вироби з високою доданою вартістю, зокрема, продукція машинобудування, в тому числі автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутові прилади тощо, а також енергоносії. В структурі експорту домінує продукція з низькою до даною вартістю. Оскільки вітчизняний експорт характеризується високою часткою сировини та необробленої продукції у загальному об'ємі експорту, це стало однією з ключових причин, які гальмують економічне зростання держави. Встановлено тенденції і взаємозв’язки між економічною політикою в окремих сегментах економіки або ж відсутністю системної підтримки високотехнологічних галузей економіки та динамікою сальдо торговельного балансу. Виявлено та проаналізовано наслідки негативного торговельного балансу для економіки держави. Обґрунтовано, що метою державної політики має бути не просто досягнення позитивного торговельного сальдо, а радикальна зміна структури торговельного балансу. Визначено фактори, що найбільшою мірою впливають на сальдо торговельного балансу України. Зроблено висновок, що агропромисловий сектор у тій формі, в якій він існує у нашій країні не виконує ключових функцій, покладених на нього державою, а саме наповнення держбюджету та забезпечення зайнятості населення. Обґрунтовано методичні підходи до державної стратегії реформування агропромислового сектору. За умови проведення успішних реформ аграрний сектор може стати двигуном економіки України.
Інвестиційна привабливість торгівлі високотехнологічною продукцією
(НТУ "ХПІ", 2018) Ширяєва, Наталя Володимирівна; Білоцерківський, Олександр Борисович; Макаренко, Анастасія Борисівна
Залучення інвестицій в економіку України є важливою та актуальною темою досліджень. На об'єми інвестицій впливають зовнішні та внутрішні чинники, при аналізі яких слід враховувати галузеву специфіку. Метою статті є аналіз діяльності високотехнологічної галузі України для виявлення найбільш пріоритетних груп товарів, які потребують нарощування інвестицій. Були вирішені такі завдання: 1) досліджено підходи до класифікації високотехнологічної продукції; 2) проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку експорту цієї продукції; 3) визначено основні країни-інвестори економіки України та привабливі для інвестування високотехнологічні галузі промисловості України; 4) розглянуто структуру українського експорту та імпорту; 5) досліджено торгівлю високотехнологічною продукцією на прикладі Харківської області та України в цілому. Використовувалися статистичні методи: аналіз структури, індексний метод, аналіз рядів динаміки. Результати свідчать про те, що світова торгівля високотехнологічними товарами за останні 5 років стабілізувалася на рівні 10% від експорту. Найбільшими інвесторами в економіку України в 2017 році були Кіпр, Нідерланди та Російська Федерація. Високотехнологічними галузями промисловості України, які були найбільш привабливими для інвестування, виявилися переробна промисловість; професійна, наукова та технічна діяльність; металургія, IT. Спостерігалося зростання обсягів українського експорту до країн ЄС у 2017 році – на 32% в порівнянні з 2016 роком. У той же час імпорт товарів з ЄС за минулий рік збільшився на 23% в основному за рахунок поставок природного газу і продукції машинобудування. Загалом, за 2010-2017 рр. частка високотехнологічних галузей у промисловості України зменшилася з 12% до 8%. Таким чином, на жаль, за галузевою структурою промисловості Україна належить до країн, що розвиваються. Але можна очікувати, що зацікавленість країн-інвесторів до інноваційного та наукового потенціалу України дозволить значно збільшити об'єм інвестицій.
Особливості управління ЗЕД на підприємстві алкогольної галузі
(НТУ "ХПІ", 2017) Федоренко, Ірина Анатоліївна; Малихін, Олександр Олександрович
У статті розкрита сутність зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано ринок алкогольних напоїв України та охарактеризовано основні тенденції здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними підприємствами. Запропоновано розглянути особливості здійснення ЗЕД ДП "Nemiroff". Наведено розрахунки застосування реклами, як маркетингового заходу при здійсненні ЗЕД. Розраховано економічний ефект та економічну ефективність запропонованого заходу.
Експортна діяльність підприємства як критерій високотехнологічності продукції
(НТУ "ХПІ", 2018) Івахненко, Андрій Володимирович
У статті обґрунтовано оцінку експортної діяльності підприємства як критерію високотехнологічності продукції. Уточнено визначення "високотехнологічне підприємство" і "високотехнологічна продукція". На основі статистичних даних та методології OECD визначено групи продукції, яка експортується, та може бути визначена як високотехнологічна. Запропоновано використання експортного потенціалу підприємства, як показника, що характеризує підприємство як високотехнологічне.
Місце і роль олійно-жирової галузі в національній економіці України
(ВД "ІНЖЕК", 2013) Манойленко, Олександр Володимирович; Жадан, Тетяна Андріївна
У статті розглянуто місце і роль олійно-жирової галузі в агропромисловому комплексі і національній економіці України. Оцінено внесок олійно-жирової галузі в динаміку та структуру обсягів виробництва та реалізації продукції харчової промисловості. Обґрунтовано виняткову роль олійно-жирової галузі у формуванні фонду споживання, вирішенні проблем внутрішньої продовольчої безпеки, збільшенні експортного потенціалу країни, податкових надходжень до бюджету. Розглянуто соціальну значущість олійно-жирової галузі, продукція якої входить до складу набору продуктів харчування "споживчого кошику". На основі визначених місця і ролі олійно-жирової галузі в агропромисловому комплексі і національній економіці України обґрунтовано необхідність її державної підтримки.
Аналіз сучасного стану машинобудівної галузі України
(НТУ "ХПІ", 2015) Тютюнник, І. В.; Міщенко, Володимир Акимович
У статті пропонується аналіз вітчизняного машинобудівного комплексу України у 2011- 2013 роках. Проведено аналіз обсягу виробництва машинобудування. Розглянуто динаміку інвестицій в основний капітал машинобудівельної галузі України. Виявлено найбільш важливі проблеми сучасного стану машинобудування та визначено можливі перспективи розвитку галузі. На основі проведеного аналізу наведено основні сучасні характеристики машинобудівельної галузі України.