Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Контроль стану вузлів динамічних промислових об'єктів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мигущенко, Руслан Павлович; Ребров, Олексій Юрійович; Кропачек, Ольга Юріївна
    В даній статті розглянута можливість здійснення контролю стану вузлів складного динамічного промислового об'єкту за рахунок використання безрозбірних технологій. В якості базового промислового об'єкту обрана паливна система дизель-генераторної установки, основним елементом якої є форсунка. Базовим параметром для відслідковування стану промислового об'єкту є механічна вібрація. Вимірювальний канал з п'єзоелектричним датчиком отримує вимірювальний сигнал, нормує його характеристики і переводить в цифрову форму. Отримана дискретна реалізація є часовою реалізацією, для аналізу такої реалізації здійснюється спектральне перетворення вимірювального сигналу. В статті досліджені основні методи спектрального перетворення: перетворення Фур'є, віконне перетворення Фур'є, неперервне вейвлет перетворення, дискретне вейвлет перетворення. Були проаналізовані переваги і недоліки кожного методу і обраний базовий для подальших досліджень. Для здійснення контролю стану вузлів складного промислового динамічного об'єкту в режимі реального часу запроваджується дискретне вейвлет перетворення з використанням вейвлету Хаара. Вейвлет Хаара дозволяє виконати автоматизацію алгоритму спектрального перетворення із залученням електронного діагностичного блоку з мінімальними характеристиками по об'єму пам'яті і швидкодії. Розкладення вимірювального сигналу механічної вібрації дозволяє представити цей сигнал в різних частотах і виділити корисний сигнал, постійну складову, низькочастотний тренд і шумову складову сигналу. Корисний сигнал досліджений на предмет близькості в просторі інформаційних ознак по відстані d паливної системи з робочими форсунками і із заданими несправностями. Це дозволило розробити і реалізувати на практиці алгоритм контролю стану форсунок дизель-генераторної установки в режимі реального часу.