Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20

Моделювання перехідних процесів машини зі здвоєним зчепленням в середовищі AMESim
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сергієнко, Микола Єгорович; Свідло, Віталій Сергійович; Турчаніков, А. Г.
Моделювання ресурсу гальмівних механізмів легкових автомобілів за відносним зносом їх фрикційних поверхонь
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Назаров, Олександр Іванович; Кривошапов, Сергій Іванович; Сергієнко, Микола Єгорович; Павлова, Наталія Миколаївна; Іванченко, Євген Іванович; Кулай, Володимир Павлович
В роботі розглядається процес зношування фрикційних поверхонь дискових гальм з урахуванням їх конструктивних параметрів, коефіцієнта зносостійкості матеріалів, початкової швидкості гальмування автомобіля, величини пробігу та його гальмівного шляху за цей період, за якими проводиться оцінка ресурсу гальмівних механізмів. Для цього використано системний підхід, раціональне поєднання експериментальних досліджень та аналізу відомих теоретичних наукових результатів І.В. Крагельського з теорії тертя й зношування. Відомо, що для оцінки ресурсу гальмівних механізмів автотранспорту важливо встановити величину допустимого зношування поверхонь тертя, що утворюють фрикційний контакт. Авторами встановлено закономірність зміни зносу поверхонь тертя дискових гальмівних механізмів від радіуса тертя, кінематичного радіуса кочення колеса, величини приводного тиску і гальмівного шляху автомобіля. Важливим для оцінки ресурсу гальмівних механізмів легкових автомобілів, що знаходяться в експлуатації, є встановлення допустимого відносного зносу окремих деталей і спряжень гальмівних механізмів. Оскільки найбільш відповідальна частина гальмівної системи автомобіля, якою є гальмівний механізм, працює в різних умовах зношування, то встановлення відносного зносу спряжених деталей, що утворюють тертя, в залежності від зміни його геометричних параметрів і режимів роботи під час експлуатації є актуальною задачею. Надано прогнозну оцінку ресурсу гальмівних механізмів передньої та задньої осей легкових автомобілів, яку пропонується проводити за показником відносного зносу поверхонь тертя. Показано на прикладі легкових автомобілів Chevrolet Aveo, що відносний знос гальм передньої осі є максимальним та коливається в межах 22,5-26,1%, тоді, як відносний знос гальм задньої осі становить 21,0–22,5%. Ресурс гальмівного диску більший за ресурс фрикційної накладки у 4,44 рази, тоді, як для задньої осі цей показник становить 4,76.
Переваги застосування двороторного електродвигуна привода ведучих коліс автомобіля
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Сергієнко, Микола Єгорович; Любарський, Борис Григорович; Пастущина, Марія Ігорівна; Перевозник, І. А.
Кінематичний та силовий розрахунок приводу здвоєного зчеплення
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Сергієнко, Микола Єгорович; Сергієнко, Антон Миколайович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Свідло, Віталій Сергійович; Алтухов, П. М.
Дослідження захисних пристроїв кабіни колісного тягача тягового класу 3-4
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Сергієнко, Микола Єгорович; Ткачук, Микола Анатолійович; Грабовський, Андрій Володимирович; Сергієнко, Д. Є.; Майданюк, В. Г.; Расторгуев, С. Є.; Яценко, В. Ю.
Аналіз параметрів приводу здвоєного зчеплення зі зменшеними енерговитратами на керування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сергієнко, Микола Єгорович; Калінін, Павло Миколайович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Павлова, Наталія Миколаївна; Свідло, Віталій Сергійович; Окунь, Антон Олександрович
Світова тенденція покращення трансмісій транспортних та тягових засобів пов’язана з використанням роботизованих преселективних коробок переключення передач, важливим вузлом якої є фрикційне зчеплення. Проведений огляд існуючих конструкцій та аналіз концепцій розвитку зчеплень дозволяє визначитись з напрямками їх вдосконалення, зокрема, вдосконаленням сухих здвоєних зчеплень, що є предметом дослідження у даній роботі. Істотним недоліком існуючих конструкцій здвоєних зчеплень є використання додаткових спеціальних (переважно гідравлічних або комбінованих) систем для включення-виключення в роботу фрикційних пар, що збільшує вартість конструкції, витрати енергії на керування та ускладнює конструкцію, обслуговування та ремонт. Запропонована конструкція приводу керування оригінального сухого здвоєного зчеплення передбачає використання важільного механізму із застосуванням поворотних упорів, які виконані у вигляді пересувних кареток з роликами, що забезпечує перемикання зчеплень за короткий час та практично без розриву потоку потужності і, відповідно, покращує динаміку розгону транспортних засобів, спрощує конструкцію зчеплення та зменшує енерговитрати на його керування як в процесі початку руху машини, так і при переключенні передач. Розроблено математичну модель запропонованого приводу зчеплення, на основі якої змодельоване роботу механізму керування і проаналізовано вплив його окремих конструктивних параметрів на якісні показники роботи приводу зчеплення, зокрема, на кінематичні характеристики приводу, діапазони кінематичних та силових передаточних чисел приводу, силову взаємодію ланок механізму, потужність виконуючого пристрою при включенні кожного зчеплення. Встановлено, що на перемикання зчеплень потрібні менші енерговитрати, що переміщення елементів механізму неоднакове, а сила стиснення фрикційних пар при включенні першого і другого зчеплень відрізняються. З результатами моделювання підтверджено, що запропонована оригінальна важільна конструкція механізму керування зчепленнями є ефективною. Отримані результати дозволяють обґрунтовано визначати параметри зчеплення, проте вибір оптимально-раціональних параметрів механізму його керування потребує проведення подальших досліджень, для проведення яких розроблено відповідні методика, алгоритм пошуку та їх програмна реалізація.
Спосіб відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу і пристрій для його здійснення
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Худолій, Олександр Іванович; Сергієнко, Антон Миколайович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Калінін, Павло Миколайович; Агапов, Олег Миколайович; Борисенко, Анатолій Миколайович; Стаховський, Олег Валерійович; Косарєв, Олександр Владиславович; Шабалін, Олег Юрійович
Винахід належить до ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, зокрема, до способів і пристроїв для демонтажу шин. Спосіб відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу полягає в силовому впливі робочою частиною відбортовочного механізму у вигляді роликів на шину біля обода колеса у зустрічному напрямку по осі, паралельній осі колеса при його обертанні відносно робочої частини отбортовочного механізму до відриву бортів шини від обода. Обертання колеса здійснюється періодично від двигуна через трансмісію транспортного засобу. Причому після виконання зближення роликів в зустрічному напрямку виконується один оборот колеса, наприклад, вперед, з подальшою зупинкою і подальшим виконанням зближення роликів в зустрічному напрямку, виконується один оборот колеса, наприклад, назад, з подальшою зупинкою і повторенням періодичності операцій до повного відриву бортів шини від обода. Пристрій відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу містить корпус, встановлений на ньому механізм повороту колеса, закріплені на корпусі віджимні важелі з роликами на кінцях, привід переміщення зазначених важелів. На корпусі над колесами жорстко паралельно осі колеса в горизонтальній площині встановлені підтримуючі направляючі елементи для подовжнього переміщення по них і замкової взаємодії з відповідним двотаврових профілем, виконаним у верхній частині важелів, що мають по всій довжині в поперечному перерізі Т-подібний профіль ребер жорсткості. Причому вертикальний елемент профілю виконаний в площині, перпендикулярній осі коліс. Нижче кріплення важелів на напрямних елементах по вертикалі на важелях в горизонтальній площині паралельно осі колеса виконані різьбові гнізда для взаємодії зі стрижнем, виконаним складеним з двох стрижнів з можливістю взаємодії між собою в осьовому напрямку за допомогою замкового механізму двосторонньої дії, що містить на одному кінці стрижня знімний порожнистий наконечник з симетричними наскрізними Т-подібними проточками в діаметральному напрямку, а на іншому кінці іншого стрижня знімний наконечник з виступами, виконаними на зовнішній поверхні в діаметральном напрямку, для взаємодії з вищезазначеними проточками. Стрижні з кінців протилежних замкового з'єднання мають різьбові ділянки і на периферії квадратні наконечники з проточками і округлими торцями, з можливістю взаємодії згаданих проточок з горизонтальними пазами, виконаними на Г-подібних кронштейнах, закріплених на корпусі нижче підтримуючих напрямних елементів в одній вертикальній площині. Причому зовнішній діаметр наконечників не більше зовнішнього діаметра різьби, а різьба на ділянках з'єднувальних стрижнів і у відповідних різьбових гніздах виконана з протилежним напрямком витків. Кріплення напрямних елементів на корпусі по вертикалі виконано між осями коліс транспортного засобу. Кількість місць кріплення напрямних елементів на стороні корпусу на одне менше кількості коліс на цій же стороні корпусу транспортного засобу. Технічний результат полягає в підвищенні оперативності, автономності, мобільності демонтажу шин і зниженні витрат на ремонт коліс транспортного засобу.
Моделювання динаміки автомобіля при управлінні потужністю споживачів енергії двигуна внутрішнього згорання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Любарський, Борис Григорович; Пастущина, Марія Ігорівна; Губський, Сергій Олександрович; Косарєв, Олександр Владиславович
Проведено аналіз досліджень в напрямку підвищення ефективних показників ДВЗ автомобіля. Визначені основні потоки, види витрат потужності ДВЗ і шляхи підвищення його ефективної потужності. Проаналізовано вплив швидкісного режиму роботи навісного обладнання на витрати потужності в залежності від умов руху автомобіля. Досліджено зміни динамічних показників автомобіля при управлінні потоками потужності ДВЗ на привід ведучих коліс та навісного обладнання. Розроблено модульну схему управління режимами роботи навісного обладнання та досліджено зміну показників автомобіля на прикладі керування його генератором. Виготовлено робочий зразок пристрою керування приводами навісного обладнання. Розроблено імітаційну модель автомобіля та його складових. Наведено залежності зміни динамічного фактору від швидкості руху автомобіля при різних витратах потужності ДВЗ на привід навісного обладнання. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень зроблені висновки щодо необхідності оптимізації витрат потужності на привід навісного обладнання ДВЗ при експлуатації автомобіля для покращення його динамічних характеристик, паливної економічності та екологічної безпеки.
Визначення приводного моменту електродвигуна для ведучого колеса автомобіля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пастущина, М. І.; Сергієнко, Микола Єгорович; Перевозник, А. С.
Дослідження напружено-деформованого стану багатодискової муфти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Яценко, В. Ю.; Свідло, В. С.; Сергієнко, Микола Єгорович; Соболєв, Є. Ф.