Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Визначення коефіцієнту корисної дії колісного рушія трактора при русі по полю
(2023) Подригало, Михайло Абович; Артьомов, М. П.; Краснокутський, Володимир Миколайович; Третяк, В. М.; Омельченко, Вадим Ігорович
Проведено теоретичне дослідження впливу податливості ґрунту в плямі контакту з шиною на коефіцієнт корисної дії одиночного колеса та колісного рушія загалом.
Спеціалізований рухомий склад на автомобільному транспорті
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2020) Краснокутський, Володимир Миколайович; Самородов, Вадим Борисович; Селевич, Сергій Геннадійович
Викладено класифікацію, загальну будову сучасного рухомого складу автомобільного транспорту. Значну увагу приділено розгляду вимог, що висуваються до конструкції рухомого складу. Розраховано на студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт», буде корисним при вивченні курсу «Вступ до спеціальності» та «Конструкції автомобілів і їх аналіз».
Алгоритм керування електромеханічними силовими установками військових машин та електротракторів
(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2021) Коритченко, Костянтин Володимирович; Самородов, Вадим Борисович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Ткачов, Вячеслав Юрійович
Improvement of aggregation techniques of universal self-propelled chassis by using folding frames
(2021) Podrigalo, M. A.; Krasnokutsky, V. M.; Selevich, S. G.; Zakapko, O. G.
Повышение комфортабельности автомобиля при разгоне совершенствованием конструкции и методов управления моторно-трансмиссионной установки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Подригало, Михаил Абович; Краснокутский, Владимир Николаевич; Ткаченко, Александр Сергеевич
Для оценки и обеспечения комфортабельности движения при разгоне и торможении используется производная ускорения по времени. Частое и быстрое изменение ускорения означает частую и быструю деформацию, что может привести к разрушению груза. В статье предлагается свести к минимуму величину ускорения за счет рационального выбора передаточных чисел трансмиссии на промежуточных передачах и закона изменения крутящего момента двигателя. Применение бесступенчатых передач позволяет решить поставленную задачу путем выбора рационального закона изменения передаточного числа трансмиссии. Предложена методика выбора на стадии проектирования автомобиля максимальной эффективной мощности двигателя и передаточного числа трансмиссии на высшей передаче, учитывающая усовершенствованную формулу для расчета аэродинамического сопротивления движению. Определены требуемые законы изменения эффективности крутящего момента и мощности двигателя. Применение бесступенчатой трансмиссии позволяет осуществлять работу двигателя на постоянном скоростном режиме и обеспечивает управление разгоном автомобиля за счет изменения подачи топлива. Определено, что мощность двигателя, затрачиваемая на движение с регулированием ускорения автомобиля, будет меньше, чем при нерегулированном разгоне в случае, если показатель степени при скорости автомобиля, полученный экспериментально, меньше единицы.
Розвиток електротракторів в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Самородов, Вадим Борисович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Ткачов, Вячеслав Юрійович
Щодня планета Земля піддається жахливому парниковому впливу газів, які виробляють двигуни внутрішнього згоряння, що знаходяться всередині кожного транспортного засобу. Програми більшості найбільших представників транспортної промисловості містять пункти, присвячені розробці, проектуванню та експлуатації електромобілів. Очікується, що ці безшумні, екологічно чисті та високопродуктивні транспортні засоби зроблять двигуни внутрішнього згоряння застарілими до 2025 року. Підвищена увага до відновлюваної енергії, турборежим в будуванні електромобілів, технологічні розробки та неймовірні прориви в науці все більш підживлюють обговорення між інженерами у вітчизняних і зарубіжних науково-технічних виданнях відродження ідеї тракторобудування із використанням електричного двигуна, що живиться від акумуляторних батарей. В роботі, спираючись на аналіз опублікованих статей по автомобілям і тракторам, що мають електричний привод, виконана оцінка сучасних направлень розвитку електротракторів та необхідність продовження роботи над цією тематикою. Розглянуто дослідні колісні електротрактори, що харчуються за допомогою тролейного кабелю - трохи дивного вигляду трактори, котрі зустрічається на архівних фотографіях, продукт саме тієї епохи, епохи масштабної електрифікації сільськогосподарської галузі та всієї країни. В статті описаний досвід використання тракторів із електричним двигуном у порівнянні зі тракторами, що використовували теплові. Також проаналізовані сучасні розробки в Україні, приведені яскраві приклади втілення ідеї, та, разом з тим, розібрані позитивні і негативні сторони кожного із існуючих електротракторів в Україні. Зроблено висновок про виробництво тракторів з використанням електроприводу в Україні, розглянуто можливості перспектив подальшого розвитку будівництва, перспектив підзаряджати батареї від сонячних панелей (фотоелектричних модулів) або вітроелектричних установок.
Розрахунок об’ємного гідроприводу робочих органів навісного та причіпного обладнання в складі машинно-тракторного агрегату
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мандрика, Володимир Ростиславович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Вільний, Дмитро Владиславович
З використанням валу відбору потужності трактора РТ-М-160 встановлено серію гідронасосів типу «Тандем». Це дозволило покращити умови використання трактора РТ-М-160 в агрегатуванні з причіпним комбайном «Простір» при виконанні польових робіт. Розроблена гідравлічна принципова схема об’ємного гідроприводу обертового руху з незамкненою ланцюгом циркуляції робочої рідини, нерегульованим насосом і регулятором витрати для підтримки постійної частоти обертання незалежно від значення опору робочого органу. Зроблено визначення робочого об'єму гідромотору, яке округлюють до найближчого більшого значення з номенклатурного ряду гідромоторів, що приводяться виробником в каталозі. На підставі уточненого значення робочого об'єму і відповідного значення гідромеханічного ККД (в каталогах виробників гідромоторів приводять залежності зміни гідромеханічного ККД від перепаду тисків і частоти обертання) визначають фактичний перепад тисків на гідромоторі. Визначено витрату, яку необхідно підвести до гідромоторів від насоса для забезпечення максимальної швидкості робочого органа та находять максимальну теоретичну подачу насоса. Визначено робочий об'єм насоса, що забезпечує необхідну подачу робочої рідини при заданій максимальній частоті обертання привідного двигуна. Робочий об'єм насоса уточнюється по каталогу, округляючи до найближчого більшого значення з номенклатурного ряду. Визначено максимальну механічну потужність об'ємного гідроприводу та максимальну споживану насосом потужність. Знайдено загальний ККД об'ємного гідроприводу. Визначено встановлену потужність привідного двигуна з застосовуваним на практиці коефіцієнтом запасу. Зроблено розрахунок діаметра трубопроводів який потім був округлений згідно значень умовних проходів за ДСТУ. Проведено спрощені розрахунки об’єму гідробака та вибір охолоджувача.