Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Технічна експлуатація автомобілів, автотехнічна експертиза та ресурсозбереження"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Агапов, Олег Миколайович; Островерх, Олександр Олегович
Дані методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт і поліпшення самостійного навчання студентів з навчальної дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів, автотехнічна експертиза та ресурсозбереження» для студентів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт». Поданий матеріал міститься в 8 лабораторних роботах, які охоплюють основні види робіт з експлуатації автомобілів, автотехнічної експертизи та ресурсозбереження. З кожної теми робота містить список рекомендованої літератури, контрольні запитання та рисунки для кращого засвоєння матеріалу при самостійному вивчені студентами.
Двопотокова гідрооб'ємна механічна трансмісія транспортного засобу
(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2020) Самородов, Вадим Борисович; Мандрика, Володимир Ростиславович; Островерх, Олександр Олегович; Селевич, Сергій Геннадійович
Двопотокова гідрооб'ємна механічна трансмісія транспортного засобу містить двигун, планетарний механізм, гідрооб'ємну передачу, механічну коробку передач, лебідку, колеса, причому крутний момент від двигуна передається через вхідний вал водила планетарного механізму, епіциклічна шестірня якого через шестерні та вхідний вал з'єднана з гідронасосом, а сонячна шестірня через вихідний вал та шестерні з'єднана з вихідним валом гідромотора, муфту вмикання, при переміщенні якої крутний момент передається на вихідні вали механічної коробки передач, що з'єднані з колесами та лебідкою. Додатково трансмісія містить реверсний редуктор, вхід муфти перемикання якого з'єднаний з вихідним валом сонячної шестірні планетарного механізму, а вихід в залежності від її перемикання змінює крутний момент на протилежний, який передається на вхід муфти вмикання механічної коробки передач і далі, на вихідні вали механічної коробки передач, що з'єднані з колесами та лебідкою.
Статичне дослідження елементів самоблокувального диференціалу підвищеного тертя з метою збільшення його надійності і експлуатаційних характеристик
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Островерх, Олександр Олегович; Агапов, Олег Миколайович; Зінченко, Олена Іванівна; Леоненко, О. М.
Диференціал – це механізм трансмісії автомобіля, що розподіляє підведений до нього крутний момент між вихідними валами і забезпечує їх обертання з різними кутовими швидкостями, що необхідно для маневрування автомобіля.
Investigation of dynamic loading of tractors with volumetric hydraulic drive
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Mandryka, Volodymyr Rostyslavovych; Krasnokutskyi, Volodymyr Mykolaiovych; Ostroverkh, O. O.
The processes that occur in the transmissions of tractor units and self-propelled agricultural machines under various modes of movement and in the process of regulation are characterized by complex dependencies that are studied analytically or experimentally. Various methods are known for obtaining mathematical models. One of them is the classical direct description method. Another is the use of passive and active methods of regression analysis. It is rational to use both methods, the combination of which makes it possible to obtain the necessary mathematical model. Volumetric hydraulic drive (OGP) is increasingly used in transmissions of modern tractors and self-propelled agricultural machines. The presented article discusses the mathematical description of axial piston hydraulic machines. A study of transient processes was carried out and their assessment was carried out to determine the loads arising in the transmission of the machine with a stepwise change in the load, the gear ratio of the OGP and constant fuel supply when the unit is accelerated from a standstill. The unit acceleration mode was studied while driving on plowing and during transport operations for the following parameters and such initial conditions: rotation speed of the hydraulic motor shaft and engine shaft; torque on the motor shaft; hook load; pressure in the OGP pressure line. The dynamic characteristics of hydraulic machines, fluid leaks and its elastic properties, as well as variable values of the hydraulic drive efficiency are taken into account. The simulation results are compared with experimental studies. The objects of research were: a model of a caterpillar tractor T-150E with independent full-flow OGP of the left and right sides; mock-up of a wheeled r oot harvester with independent OGP sides of the rear driving wheels. Depending on the operating modes with unsteady motion, the following control options are possible, providing high performance at a certain level of dynamic loads, or minimum dynamic loads when the time factor is not prevalent. Optimal control is also promising when additional parameters are included in the goal function.
Дослідження застосування безступінчастих гідрооб'ємно-механічних трансмісій на автомобільних шасі
(ТОВ "Планета – Прінт", 2021) Самородов, Вадим Борисович; Мандрика, Володимир Ростиславович; Островерх, Олександр Олегович
Розрахунок об’ємного гідроприводу робочих органів навісного та причіпного обладнання в складі машинно-тракторного агрегату
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мандрика, Володимир Ростиславович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Вільний, Дмитро Владиславович
З використанням валу відбору потужності трактора РТ-М-160 встановлено серію гідронасосів типу «Тандем». Це дозволило покращити умови використання трактора РТ-М-160 в агрегатуванні з причіпним комбайном «Простір» при виконанні польових робіт. Розроблена гідравлічна принципова схема об’ємного гідроприводу обертового руху з незамкненою ланцюгом циркуляції робочої рідини, нерегульованим насосом і регулятором витрати для підтримки постійної частоти обертання незалежно від значення опору робочого органу. Зроблено визначення робочого об'єму гідромотору, яке округлюють до найближчого більшого значення з номенклатурного ряду гідромоторів, що приводяться виробником в каталозі. На підставі уточненого значення робочого об'єму і відповідного значення гідромеханічного ККД (в каталогах виробників гідромоторів приводять залежності зміни гідромеханічного ККД від перепаду тисків і частоти обертання) визначають фактичний перепад тисків на гідромоторі. Визначено витрату, яку необхідно підвести до гідромоторів від насоса для забезпечення максимальної швидкості робочого органа та находять максимальну теоретичну подачу насоса. Визначено робочий об'єм насоса, що забезпечує необхідну подачу робочої рідини при заданій максимальній частоті обертання привідного двигуна. Робочий об'єм насоса уточнюється по каталогу, округляючи до найближчого більшого значення з номенклатурного ряду. Визначено максимальну механічну потужність об'ємного гідроприводу та максимальну споживану насосом потужність. Знайдено загальний ККД об'ємного гідроприводу. Визначено встановлену потужність привідного двигуна з застосовуваним на практиці коефіцієнтом запасу. Зроблено розрахунок діаметра трубопроводів який потім був округлений згідно значень умовних проходів за ДСТУ. Проведено спрощені розрахунки об’єму гідробака та вибір охолоджувача.