Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.втрати енергії

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Застосування методів математичного моделювання при чисельному дослідженні гідродинамічних характеристик високонапірної оборотної гідромашини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рєзва, Ксенія Сергіївна; Дранковський, Віктор Едуардович; Шевцов, Вадим Михайлович; Оспіщева, Лізавета Олександрівна
    Як випливає з Енергетичної програми України проектування та побудова гідроакумулюючих станцій є пріоритетним напрямком розвитку гідроенергетики України. Перспектива побудови Закарпатської ГАЕС потребує вирішення ряду питань дослідження та модернізації проточних частин високонапірних оборотних гідравлічних машин. У сучасних умовах роботи енергосистем гострою є проблема покриття пікових навантажень, що викликає необхідність приділяти більше уваги роботі оборотних гідромашини в турбінному режимі. При розробці проточних частин оборотних гідромашин широко використовуються математичні моделі опису робочого процесу, які ґрунтуються на різних ступенях його деталізації. В даній роботі розглядається опис робочого процесу на макро- та мікрорівнях, що дає можливість вирішувати комплекс задач в залежності від поставлених цілей. Результати чисельного розрахунку на макромоделях дозволяють проводити дослідження впливу геометрії окремих елементів проточної частини на гідродинамічні характеристики. У роботі, на першому етапі, застосований метод безрозмірних осереднених параметрів, який дозволяє на етапах проектування проточної частини нової оборотної гідравлічної машини або модернізації її вибрати оптимальну геометрію елементів проточної частини. Даний метод позитивно зарекомендував себе при чисельному дослідженні високонапірних оборотних гідравлічних машин на напори від 200 м до 500 м. При застосуванні даної математичної моделі – макрорівень, необхідно мати геометричні параметри лише в характерних перетинах проточної частини оборотної гідромашини. В ході роботи були досліджені три варіанти проточної частини високонапірної тихохідної оборотної гідромашини ОРО500-В-100. В результаті було визначено, яка геометрія елементів проточної частини значно впливає на гідродинамічні показники гідромашини. Було встановлено, що в підвідній частині (спіральної камери зі статором і направляючому апарату) найбільші значення гідравлічних втрат (до 65 % від загальних). Для другого та третього варіантів проточної частини були змінені параметри саме цих елементів. При зміні параметрів спіральної камери (збільшенні осередненого кута потоку на 10°) привело до збільшення гідравлічного ККД на 1,16 %. При зміні геометрії направляючого апарату – на 0,84 %. Для більш досконального дослідження першого варіанта оборотної гідромашини було проведене чисельне дослідження на мікрорівні за допомогою програми CFD (OpenFOAM), що дозволило отримати розподіл тисків та швидкостей в проточної частині в турбінному режимі при оптимальних значеннях витрати та обертів. Порівняльний аналіз отриманих результатів за різними моделями з результатами фізичного експерименту показав задовільну збіжність, що свідчить про доцільність застосування обраних методів для дослідження високонапірних оборотних гідромашин.