Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Спосіб відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу і пристрій для його здійснення
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Худолій, Олександр Іванович; Сергієнко, Антон Миколайович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Калінін, Павло Миколайович; Агапов, Олег Миколайович; Борисенко, Анатолій Миколайович; Стаховський, Олег Валерійович; Косарєв, Олександр Владиславович; Шабалін, Олег Юрійович
    Винахід належить до ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, зокрема, до способів і пристроїв для демонтажу шин. Спосіб відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу полягає в силовому впливі робочою частиною відбортовочного механізму у вигляді роликів на шину біля обода колеса у зустрічному напрямку по осі, паралельній осі колеса при його обертанні відносно робочої частини отбортовочного механізму до відриву бортів шини від обода. Обертання колеса здійснюється періодично від двигуна через трансмісію транспортного засобу. Причому після виконання зближення роликів в зустрічному напрямку виконується один оборот колеса, наприклад, вперед, з подальшою зупинкою і подальшим виконанням зближення роликів в зустрічному напрямку, виконується один оборот колеса, наприклад, назад, з подальшою зупинкою і повторенням періодичності операцій до повного відриву бортів шини від обода. Пристрій відриву бортів шини від обода колеса транспортного засобу містить корпус, встановлений на ньому механізм повороту колеса, закріплені на корпусі віджимні важелі з роликами на кінцях, привід переміщення зазначених важелів. На корпусі над колесами жорстко паралельно осі колеса в горизонтальній площині встановлені підтримуючі направляючі елементи для подовжнього переміщення по них і замкової взаємодії з відповідним двотаврових профілем, виконаним у верхній частині важелів, що мають по всій довжині в поперечному перерізі Т-подібний профіль ребер жорсткості. Причому вертикальний елемент профілю виконаний в площині, перпендикулярній осі коліс. Нижче кріплення важелів на напрямних елементах по вертикалі на важелях в горизонтальній площині паралельно осі колеса виконані різьбові гнізда для взаємодії зі стрижнем, виконаним складеним з двох стрижнів з можливістю взаємодії між собою в осьовому напрямку за допомогою замкового механізму двосторонньої дії, що містить на одному кінці стрижня знімний порожнистий наконечник з симетричними наскрізними Т-подібними проточками в діаметральному напрямку, а на іншому кінці іншого стрижня знімний наконечник з виступами, виконаними на зовнішній поверхні в діаметральном напрямку, для взаємодії з вищезазначеними проточками. Стрижні з кінців протилежних замкового з'єднання мають різьбові ділянки і на периферії квадратні наконечники з проточками і округлими торцями, з можливістю взаємодії згаданих проточок з горизонтальними пазами, виконаними на Г-подібних кронштейнах, закріплених на корпусі нижче підтримуючих напрямних елементів в одній вертикальній площині. Причому зовнішній діаметр наконечників не більше зовнішнього діаметра різьби, а різьба на ділянках з'єднувальних стрижнів і у відповідних різьбових гніздах виконана з протилежним напрямком витків. Кріплення напрямних елементів на корпусі по вертикалі виконано між осями коліс транспортного засобу. Кількість місць кріплення напрямних елементів на стороні корпусу на одне менше кількості коліс на цій же стороні корпусу транспортного засобу. Технічний результат полягає в підвищенні оперативності, автономності, мобільності демонтажу шин і зниженні витрат на ремонт коліс транспортного засобу.