Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20204

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.pump

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Визначення витрат потужності ДВЗ автомобіля на привід навісного обладнання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Пастущина, Марія Ігорівна; Косарєв, Олександр Владиславович
    Розглянуто витрати потужності ДВЗ на навісне обладнання для підвищення ефективної енергії двигуна внутрішнього згорання та автомобіля з метою покращення тягово-динамічних показників та паливної економічності при розгоні, сталій швидкості руху, гальмуванні в різних умовах експлуатації. Запропоновано варіант удосконалення конструкції автомобіля шляхом впровадження системи керування споживанням енергії додатковим обладнанням в залежності від режимів руху автомобіля. Завдяки управлінню потоками потужності двигуна внутрішнього згорання, мінімізації споживання енергії накопичувача або перетворювача та самого автомобіля на роботу додаткового обладнання забезпечується збільшення ефективної потужності двигуна. Розглянуто такі допоміжні агрегати як водяний насос системи охолодження, привід компресора системи кондиціювання повітря салону автомобіля, вентилятор системи охолодження, насос гідропідсилювача керма рульового управління та генератора автомобіля. Проаналізовано вплив на вихідну потужність двигуна внутрішнього згорання кожного з перерахованих пристроїв і в кінцевому випадку визначено наскільки можливо підвищення потужності на привід ведучих коліс автомобіля. При розгоні витрати потужності двигуна на приводи навісного обладнання необхідно зменшувати до мінімуму, при гальмуванні – збільшувати до максимуму використовуючи кінетичну енергію автомобіля на привід цього обладнання, а при сталому руху – в залежності від параметрів регулювання і стану систем та агрегатів. Витрати потужності визначаються частотою обертання і регульованим параметром вузла. В роботі з’ясовано залежності витрат потужності наведеного навісного обладнання від обертів колінчастого валу двигуна внутрішнього згорання автомобіля, а для генератора і от струму збудження. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень зроблені висновки щодо можливості оптимізації витрат потужності при експлуатації автомобіля. Найбільша ефективність досягається в умовах міста. Розроблено методику визначення витрат потужності для кожного приводу допоміжного обладнання, що є дуже важливим для врахуванні цих витрат при розрахунках тягово-динамічних, паливно-економічних характеристик автомобілів і створенні системи керування. Задані умови зміни витрат потужності на привід допоміжних агрегатів в залежності від зміни прискорення автомобіля. Підрахована сумарна витрата енергії ДВЗ для автомобіля класу 2 із урахуванням прийнятих основних навісних споживачів автомобіля.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок об'ємного гідропривода ведучого моста напівпричепного скрепера на базі трактора ХТЗ-17221-09
    (НТУ "ХПІ", 2017) Самородов, Вадим Борисович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Аврунін, Григорій Аврамович; Мороз, Ірина Іванівна
    Розглядається об’ємний гідропривод ведучого моста напівпричепного скрепера. Приведений розрахунок об'ємного гідропривода та зроблений вибір аксіальнопоршневих гідромашин з похилим диском для роботи в замкненому ланцюзі циркуляції робочої рідини – насоса з регульованим робочим об'ємом та гідромотора з постійним робочим об'ємом, а також допоміжного гідрообладнання та робочої рідини. В основі розрахунків лежать закон Паскаля, рівняння нерозривності при течії робочої рідини в трубопроводах та магістралях гідромашин та рівняння крутних моментів гідромотора та зовнішнього навантаження ведучого моста скрепера. Результати роботи можуть бути використані при виконанні робот, пов’язаних з гідрофікацією приводів мобільних машин та механізмів в різних галузях народного господарства, а також в учбовому процесі.
  • Ескіз
    Документ
    Анализ применения гидроприводов в трансмиссиях колесных тракторов Харьковского тракторного завода
    (НТУ "ХПИ", 2017) Самородов, Вадим Борисович; Аврунин, Григорий Аврамович; Мороз, Ирина Ивановна
    Проведен анализ способов гидравлического управления и смазки узлов трения серийной ступенчатой трансмиссии колесных тракторов Харьковского тракторного завода (АО «ХТЗ») и разработанных кафедрой автомомобиле- и тракторосторения национального технического университета «Харьковский политехнический институт» (НТУ ХПИ) двухпоточных гидрообъемно-механических трансмиссий (ГОМТ).
  • Ескіз
    Документ
    Исследование потерь мощности в аксиальнопоршневых гидромашинах
    (НТУ "ХПІ", 2017) Аврунин, Григорий Аврамович; Самородов, Вадим Борисович; Мороз, Ирина Ивановна
    Дан анализ технического уровня аксиальнопоршневых гидромашин, используемых в мобильных объемных гидроприводах и преимущественно в замкнутой цепи циркуляции рабочей жидкости, в том числе ведущих зарубежных фирм и отечественных производства Кропивницкого ОАО Гидросила, в которых благодаря переходу на давление рабочей жидкости до 45 МПа существенно повышен технический уровень. Приведены результаты потерь мощности в насосах и гидромоторах на режимах, отличных от номинального, включая определение мощности приводящего двигателя насоса при "нулевом" положении наклонного диска и перепада давлений на гидромоторе при работе на режиме холостого хода. Учет этих видов потерь важен с точки зрения минимизации потерь мощности при работе гидроприводов в составе гидромеханических трансмиссий и обеспечения достаточного отвода тепла.