Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Кінетика катодного відновлення міді в кислих тіокарбамидно-цитратних електролітах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Рутковська, Катерина Сергіївна; Смірнова, Ольга Леонідівна
Дослідження процесів електролітичного нанесення покрить сріблом з неціанідних розчинів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Глушкова, Марина Олександрівна; Смірнова, Ольга Леонідівна
Електроліт міднення
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Смірнова, Ольга Леонідівна; Бровін, Олександр Юрійович; Рутковська, Катерина Сергіївна
Електроліт міднення містить лимонну кислоту та натрій селеністокислий. Додатково містить мідь (II) лимоннокислу (цитрат) і тіокарбамід.
Сучасні технології нанесення нікелевих покриттів з ацетатно-хлоридних електролітів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Помазан, А. С.; Коневська, В. В.; Дерібо, Світлана Германівна
Електроосадження сплаву олово-цинк із цитратно-аміакатного електроліту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Дерібо, Світлана Германівна; Красношапка, Р. Ю.
Шляхи скорочення водоспоживання у гальванічному виробництві
(НТУ "ХПІ", 2018) Лещенко, Сергій Анатолійович; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Лучник, Ганна Сергіївна; Загородніх, Наталія Володимирівна
Проблема завищеного водоспоживання в гальванічному виробництві пов’язана з низькою точністю визначення витрат води, нераціональним використанням існуючих методів її економії, небажанням або невмінням впроваджувати передові технології промивань. Різноманітність технологій в гальванотехніці не дозволяє встановити єдині норми витрат води для кожного виду покриттів. З метою оптимізації витрат води в конкретному гальванічному виробництві необхідний, аналіз її потоків необхідно проводити з урахуванням усіх факторів. Надмірне водоспоживання є неприпустимим в умовах високих цін на воду та суттєвої собівартості заходів зі знешкодження стічних вод. Тому проблема зменшення витрат води є надзвичайно актуальною. Метою даної роботи є аналіз традиційної методики розрахунку витрат води на промивні операції та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення технології промивних операцій. Витрати промивної води, розраховані за традиційною методикою, є завищеними внаслідок неточного визначення деяких факторів. Рекомендовані в літературі значення питомого виносу розчину поверхнею деталей є невиправдано завищеними. Тривалість стікання розчину рекомендовано збільшувати з метою суттєвого зменшення питомого виносу розчинів. Продуктивність лінії слід визначати з урахуванням площі поверхні оснастки. Експериментальне визначення загального виносу розчину поверхнею деталей є оптимальним рішенням для досягнення високої точності розрахунків. Діапазон значень критерію промивання для ванн уловлювання доцільно суттєво розширити. Числові значення коефіцієнтів, що враховують наявність ванн уловлювання, не можуть бути сталими величинами. Їх значення необхідно розраховувати як залежності від критеріїв промивання відповідних ванн уловлювання. Точність розрахунків суттєво збільшиться, якщо витрати промивної води визначати за допомогою формули, що враховує зміну концентрації компонентів у відповідній ванні промивання. При незначній витраті води на промивання слід відмовитись від встановлення мінімальної витрати води на рівні 50 дм³/год., а рекомендувати використовувати періодично непроточний режим промивання. Надані рекомендації щодо змін у технологічних схемах промивання дозволять зменшити витрати промивної води та енергоносіїв.
Електролітичне осадження срібних і золотих покрить із комплексних електролітів на основі органічних лігандів
(НТУ "ХПІ", 2017) Смірнова, Ольга Леонідівна; Юсов, Володимир Ігоревич; Шитов, Віталій Сергійович
Досліджено кінетику електродних реакцій, що перебігають на сріблі і золоті в кислих тіокарбамідно-цитратних електролітах. Встановлено, що тіокарбамід утворює з іонами Ag+ і Au+ комплекси катіонного типу, лимонна кислота забезпечує стабільність розчинів та сприяє активному розчиненню металів. Іонізація відбувається з дифузійним контролем, а катодне відновлення металів підкорюється закономірностям змішаної кінетики. Показано, що електролітичне осадження перебігає стабільно з високим виходом за струмом і дає якісні покриття. Швидкість осадження можна підвищити за рахунок збільшення вмісту солі металу в розчині та нагріву електроліту.
Електроліт для нанесення покриття кобальт-молібден
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Креч, Антон Владиславович
Винахід належить до гальванотехніки і може бути застосований для отримання функціональних покриттів. Електроліт для нанесення покриття Со-Мо, що містить сульфат кобальту, молібдат натрію, додатково містить сульфат амонію та трилон Б комплексу при відповідному співвідношенні компонентів. Винахід забезпечує отримання якісних покриттів без тріщин та з високою адгезією до носія.
Спосіб нанесення гальванічного покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Винахід стосується гальванотехніки, використовується в хімічній та машинобудівній промисловості. Спосіб полягає в катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту, процес проводять при температурі 20-25 °C, імпульсному струмі амплітудою 3,5-6,0 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³-1·10⁻² с та паузи 1·10⁻²-2·10⁻² с з електроліту складу, моль/дм³: сульфат заліза (III) - 0,1 - 0,15; молібдат натрію - 0,06-0,08; вольфрамат натрію - 0,04-0,06; цитрат натрію - 0,2-0,3; сульфат натрію - 0,1-0,15; борна кислота - 0,1. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє наносити покриття з підвищеною мікротвердістю та корозійною тривкістю для деталей зі сталі та чавуну з вмістом молібдену 25-40 % мас. та вольфраму 6-9 % у сплаві при виході за струмом 65-85 %.
Гальванічне покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Гальванічне покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну, отримане шляхом осадження з комплексного цитратного електроліту на основі сульфату заліза (III). Крім цього, до складу покриття додатково вводиться вольфрам, процес катодного осадження проводять при температурі 20-25 °C імпульсним струмом амплітудою 3,5-6 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³ - 1·10⁻² та паузи 1·10⁻² - 2·10⁻².