Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Хімічна обробка поверхні в реставрації художніх виробів зі срібла
(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Смірнова, Селіна Дмитрівна; Сушко, В. А.; Смірнова, Ольга Леонідівна
У публікації представлено результати наукової роботи, що присвячена удосконаленню реставрації художніх виробів зі срібла, яка передбачає ефективне і делікатне хімічне очищення поверхні. Розглянуто основні проблеми, що мають місце при зберіганні та відновленні срібних предметів декоративно-прикладного мистецтва. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій провідних фахівців у галузі реставрації та обробки металів. Уперше запропоновано розчин на основі тіосечовини, сульфамінової кислоти і поверхнево-активних речовин. Перевагою даного засобу над відомими аналогами є заміна агресивних речовин на нешкідливі речовини, що є сприятливим фактором для делікатної обробки предметів мистецтва, виготовлених зі срібла та його сплавів, особливо з дорогоцінним камінням. Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності застосування даного засобу для обробки предметів антикваріату, музейних експонатів у реставраційних роботах.
Особливості процесу електрохімічного полірування срібла та його ювелірного сплаву 925° у кислих тіосечовинно-цитратних розчинах із застосуванням стаціонарного режиму електролізу
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Представлені результати дослідження кінетики електродних реакцій, що перебігають на сріблі та його ювелірному сплаві 925° в кислих тіосечовинно-цитратних розчинах. Такі розчини стабільні в роботі й дають змогу експлуатувати їх упродовж тривалого часу. Анодне розчинення металу відбувається з утворенням комплексної солі типу Ag(SC(NH₂)₂)₃(C₆H₇O₇). Встановлено, що в таких розчинах досягається ефект полірування срібної поверхні, який обумовлений утворенням на поверхні аноду оксидно-сольової плівки, що формується за потенціалів ≥ +0,345 В. Розчинення срібла відбувається через пасивну плівку, яка сприяє перебіганню анодного процесу переважно на активних ділянках – мікровиступах профілю поверхні. Швидкість розчинення срібла обмежена гальмуванням електродної реакції на стадії дифузії хімічних продуктів, що утворюються, в об’єм електроліту. На процес полірування срібла впливають поверхнево-активна речовина (далі – ПАР) етиленгліколь, робоча густина струму або потенціал (напруга). Підібрано оптимальне співвідношення концентрацій компонентів розчинів для досягнення максимального ефекту полірування. Встановлено, що електрохімічне полірування може бути ефективним у стаціонарному режимі. Обрані умови проведення процесу (рН = 3,5–4,5, t = 18–25°С) та режим електролізу (jₐ = 3–4 мA∙см⁻², U = 2–2,4 B). Розраховано анодний вихід за струмом (80–100%) і питомі втрати металу (10–24 мг/(дм²∙хв)). Одночасно з анодним процесом на катоді відбувається виділення компактного осаду срібла, що дає змогу підтримувати в розчині постійну концентрацію іонів металу та розв’язати проблему якості продукції й ресурсозбереження. Отримані дані пропонується використовувати для декоративного, функціонального та протикорозійного оброблення срібних поверхонь виробів технічного, ювелірного й медичного (стоматологічного) призначення.
Дослідження динаміки формування оксидних плівок на сплаві TI6AL4V у електролітах на основі етиленгліколю
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Токайчук, Т. М.; Сьомкіна, Олена Володимирівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Пилипенко, Олексій Іванович
Наведені результати дослідження утворення оксидних плівок на сплаві Ti6Al4V у електролітах, що складаються з етиленгліколю, води (5 об. %) і NH₄F. Показано, що за с(NH₄F) = 0,5–2,0 г∙л⁻¹ формувальні залежності, що відображають динаміку утворення оксидних плівок на металі при електрохімічному окисленні, є лінійними залежностями напруги на комірці від часу електролізу. Отримані дані вказують на те, що анодне окислення сплаву за цих умов приводить до утворення оксидних плівок діелектричного типу, для яких максимальна товщина визначається величиною напруги. Забарвлення отриманих плівок не залишається постійним і не відповідає кольору плівок, отриманих у разі оксидування сплаву в електролітах, що не містять іонів-активаторів. Кут нахилу формувальних залежностей збільшується зі зростанням густини анодного струму, що узгоджується з пропорційним збільшенням швидкості окислення металу під час підвищення заданого значення густини струму jₐ. У електролітах, що містять NH₄F у кількості 2,5 г∙л⁻¹ і вище, вид формувальних залежностей визначається jₐ. За високих jₐ лінійний хід залежностей вказує на те, що швидкість утворення плівки перевищує швидкість її хімічного розчинення. За jₐ = 1–2 А∙дм⁻² залежності втрачають лінійний характер, і відбувається утворення пористих оксидних плівок. Отримані дані дозволяють зробити висновок про можливість формування плівок бар’єрного та пористого типів шляхом зміни параметрів електролізу при електрохімічному окисленні сплаву Ti6Al4V у розчинах на основі етиленгліколю. Вони є передумовою для розробки технологічних основ отримання оксидних плівок з функціональними властивостями з можливістю використання як біоінертних і біосумісних покриттів основи для отримання каталізаторів, корозійностійких покриттів.
Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Застосування кислих розчинів тіосечовини в процесах хімічної й електрохімічної обробки поверхні срібла і його сплаву 925°
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Осипа, Богдан Вадимович; Морченко, Єгор Володимирович
Засіб для чищення виробів зі срібла і його сплавів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Смірнова, Селіна Дмитрівна; Морченко, Єгор Володимирович
Винахід належить до галузі хімічної обробки металевої поверхні, а саме стосується засобів для очищення виробів зі срібла і його сплавів у кислих розчинах, і може бути використаний у побуті та промисловому виробництві для зняття забруднень і усунення потемніння поверхні ювелірних і столових виробів, предметів прикладного мистецтва й антикваріату. Заявлено засіб, який містить компоненти при наступному співвідношенні, г/л: тіосечовину 8-12; сульфамінову кислоту 25-30; етиловий спирт 20-25; гліцерин 5-10 і воду - решта. Технічний результат: швидко та ефективно очищує поверхню, не містить токсичних і агресивних компонентів, абразивних матеріалів, є універсальним, тобто придатним для всіх сплавів срібла і посріблених поверхонь, не потребує застосування дорогих, дефіцитних реагентів і складних технічних умов.
Кінетика катодного відновлення міді в кислих тіокарбамидно-цитратних електролітах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Рутковська, Катерина Сергіївна; Смірнова, Ольга Леонідівна
Кінетика суміщених катодних процесів у водному розчині NaCl
(Київський національного університету технологій та дизайну, 2020) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Гомозов, Валерій Павлович; Ворона, Т. В.
Мета. Дослідження кінетики суміщених катодних процесів в електрохімічному синтезі гіпохлориту натрію. Інтенсифікація процесу відновлення молекулярного кисню у водному розчині NaCl для удосконалення електрохімічного синтезу гіпохлориту натрію із застосуванням газодифузійного катоду. Дослідження впливу газодифузійного режиму на кінетику катодних процесів, визначення діапазонів потенціалів та густин струму перебігу суміщених катодних реакцій. Методика. Циклічна вольтамперометрія для дослідження кінетичних параметрів катодного процесу із застосуванням імпульсного потенціостата MTech PGP-550M. Йодометричне титрування для визначення концентрації гіпохлориту натрію. Результати. Встановлені діапазони потенціалів перебігу суміщених катодних процесів в умовах без подачі повітря і з подачею повітря через газодифузійний електрод. Показана можливість деполяризації киснем повітря катодного процесу із застосуванням газодифузійного режиму роботи поруватого графітового електроду. Для більшого розуміння впливу подачі повітря на перебіг суміщених катодних процесів побудовано сумарну та парціальні (відновлення кисню і виділення водню) поляризаційні залежності без подачі повітря та при подачі повітря у водному розчині 3 моль/дм³ NaCl. Одержані поляризаційні залежності доводять, що подача повітря в газодифузійний електрод призводить до зростання граничної густини струму відновлення кисню з 2 до 8 мА/см², що вказує на перспективу застосування газодифузіного катоду. Наукова новизна. Зміна природи катодного процесу дозволяє значно знизити різницю електродних потенціалів. Керуючі швидкістю подачі кисню, можна перешкоджати підводу ClО⁻ до поверхні катоду. Практична значимість. Для галузі електрохімічних виробництв полягає в удосконаленні електрохімічного синтезу гіпохлориту натрію за рахунок підвищення виходу за струмом та зниження питомих витрат електроенергії. При зміні природи катодного процесу з виділення водню на відновлення підведеного до границі катод–електроліт кисню, за допомогою газодифузійного катоду буде вирішена проблема катодного відновлення ClО⁻, без забруднення кінцевих розчинів гіпохлориту натрію.
Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Дерібо, Світлана Германівна; Гомозов, Валерій Павлович; Тульський, Геннадій Георгійович
Електроліт для осадження покриттів із сплаву олово-цинк, що містить оксид цинку, хлористе олово, хлористий амоній і цитрат натрію, причому для підвищення розсіювальної здатності електроліту і стабільності складу сплавів електроліт додатково містить неонол.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Одержання чорних функціональних покрить на сталях"
(2021) Лещенко, Сергій Анатолійович; Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна
Серед технологічних процесів одержання захисно-декоративних покрить особливе місце займає чорніння сталі, яке у більшості випадків можна віднести до хімічного фарбування. Хімічне фарбування слід відрізняти від механічного фарбування, яке полягає в механічному нанесенні на поверхню матеріалу певного барвника. При хімічному фарбуванні в якості барвників виступають речовини, що утворюються в результаті хімічних реакцій в процесі самого фарбування. При цьому в цих реакціях може приймати участь і речовина матеріалу, що підлягає фарбуванню. При традиційному хімічному фарбуванні сталі в чорний колір фарбниками можуть бути плівки оксидів заліза Fe₃O₄, фосфатів заліза або змішані оксидно-фосфатні сполуки, утворені в результаті окиснення поверхневого шару металу. Крім того, чорний колір на поверхні сталевих деталей може бути отриманим в результаті осадження покрить чорним нікелем (що містять нікель, цинк, сірку та органічні сполуки) або чорним хромом. На даний момент значно поширені процеси так званого холодного оксидування сталі, які поєднують в собі ознаки оксидування і фосфатування сталі, але утворення покрить глибокого чорного кольору на сталях різних марок пов’язано з утворенням на поверхні сталі плівки селеніду міді. Ознайомлення з різноманітними процесами одержання чорних покрить на сталях сприяє обґрунтованому визначенню оптимального способу обробки для кожного конкретного завдання. Мета роботи – ознайомлення з процесами одержання чорних функціональних покрить, виявлення впливу складів розчинів, режимів процесів та способів підготовки поверхні на якість, структуру, товщину, масу та інші властивості чорних функціональних покрить на сталях різних марок.