Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20234

Налаштування

Автор: search.filters.author.Самаріна, Вікторія Вікторівна

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Використання зразків вуличного мистецтва у викладанні іноземних мов
    (European Scientific Platform, 2023) Самаріна, Вікторія Вікторівна; Полякова, Тетяна Леонідівна
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційне навчання у період пандемії – наслідки та перспективи
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна; Самаріна, Вікторія Вікторівна
    У лютому 2020 року університети в Україні були закриті внаслідок пандемії коронавірусу, що призвело до необхідності переходу на цифрове дистанційне навчання та, у свою чергу, поставило серйозні виклики як перед учнями, так і перед вчителями. До найважливіших проблем, з якими зіткнулися викладачі навчальних закладів можна віднести розробку нових методів навчання, зокрема іноземним мовам, ефективне використання програм відео-конференцій, медіа-компетентність вчителів, якість Інтернет-зв'язку, забезпечення захисту даних під час використання інструментів і додатків, новий підхід до планування занять, пов’язаний з використанням смартфонів, планшетів, які стали найважливішими інструментами передачі знань, різноманітні психологічні наслідки умов пандемії тощо. Зміни, які несе з собою дистанційне навчання, стосуються також і учнів. Вивчення іноземних мов у віртуальному навчальному середовищі вимагає високого ступеня мотивації, зацікавленості до форми вивчення мови, медіа-компетентності та здатності значною мірою самостійно керувати навчальним процесом. Метою статті було провести аналіз особливостей, труднощів, а також можливостей онлайн-занять з німецької мови як іноземної в університетському секторі. Результати. Спілкування та опитування студентів щодо змін в навчанні під час пандемії показало, що учні оцінюють цифрові уроки як переважно позитивні, навіть якщо вони розцінюють певні аспекти як виклик – збільшення суб’єктивного навантаження (часу на самостійну роботу), психологічний стрес, спричинений пандемією, а також технічні перешкоди, які негативно вплинули на успіх у навчанні. Серед позитивних факторів переходу на дистанційну форму навчання, що вказують на її ефективність, були відзначені сприяння самостійному навчанню та цікавий дизайн занять завдяки більш широкому використанню цифрових технологій, що робить заняття з іноземної мови мотивуючими та інтерактивними. Цифрові зміни, які були прискорені пандемією, сприяють подальшому розвитку та освіті викладачів. Необхідно переосмислити не лише технічні процеси, але й планування. При розробці завдань важливо включати вправи та методи, що активізують студентів, сприяти взаємодії та планувати відповідні етапи уроку. Дистанційне навчання з використанням новітніх інформаційних технологій набуватиме все більшого значення, що потребує подальшої розробки концепцій навчання для розширення медіа-педагогічних навичок викладачів.
  • Ескіз
    Документ
    Образність у викладанні граматики
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Самаріна, Вікторія Вікторівна; Шахматова, Олена Вікторівна
    У когнітивній лінгвістиці граматика описана як багатозначна і концептуально мотивована система, тісно пов’язана із процесами образного мислення і метафоризації. Хоча ці процеси мають великий потенціал для наочної ілюстрації граматичних принципів у контексті навчання мови, їх використання мало вивчено. З підйомом когнітивної лінгвістики відбувається зміна парадигми в концепції мови та граматики, що має важливі наслідки для вивчення мови. Поєднання когнітивно-лінгвістичних принципів граматики та відповідної з медіального погляду реалізації у вигляді анімованих послідовностей зображень, заснованих на принципах теорій мультимедійного навчання, веде до стійких позитивних наслідків навчання. У когнітивно-лінгвістичній концепції граматики, на відміну від генеративної граматики, мова розглядається як невід’ємна частина людського пізнання, символічна система якої пов’язана з аспектами сприйняття й уяви, тому є концептуально мотивованою. Розпізнають періодичні, повторювані сенсорні закономірності в наших фізичних взаємодіях із навколишнім середовищем, які зберігаються у формі так званих схем-зображень. Ці схеми-зображення доступні всім людям, оскільки вони можуть бути отримані із чуттєвих пере живань і не потребують подальшого концептуального розроблення. Вони використовуються у процесі метафоризації для структурування більш абстрактних понять, зокрема й самої граматики. У результаті цього процесу утворюються так звані концептуальні метафори. Схеми-зображення стали значним внеском у концептуальну зумовленість граматики, вони забезпечують важливі організаційні принципи, за допомогою яких концептуальний зміст може бути структурований у межах певної когнітивної сфери. Використання конкретних дій у формі концептуальних метафор пропонує учню відчутну систему орієнтації, дає йому доступ до концептуальної структури граматики, формує основу для розумового моделювання граматичних структур.
  • Ескіз
    Документ
    Зміна парадигми у викладанні граматики
    (Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2021) Самаріна, Вікторія Вікторівна; Шахматова, Олена Вікторівна