Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-17Ключові слова: search.filters.subject.ethnoculture

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Перекладна множинність у лінгвокультурологічному вимірі на прикладі англійського перекладу повісті І. Франка "Захар Беркут"
    (Херсонський державний університет, 2020) Саліонович, Людмила Миколаївна; Рубцова, Вікторія Вікторівна
    Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка "Захар Беркут". Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем). Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порівняльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (доместикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв'язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при перекладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Систематизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п'ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності перекладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна "культурема" та його відмінність від терміна "лінгвокультурема", зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуальний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка "Захар Беркут", і варіанти їх перекладу англійською мовою. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" показано, що здійснення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст художнього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутності художнього тексту оригіналу.