Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20233

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-1120-5514

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Challenges for the global higher technical education under the postindustrial technological mode of production
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Rubtsova, V. V.; Salionovych, L. M.; Mirtemir, Anorboev
  • Ескіз
    Документ
    Лексико-стилістичні трансформації як інструмент ідеологічної адаптації перекладу
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Саліонович, Людмила Миколаївна; Рубцова, Вікторія Вікторівна
    У статті представлено компаративний аналіз оригіналу роману Теодора Драйзера «Фінансист» та його перекладу російською мовою на предмет виявлення та застосування лексичних і стилістичних трансформацій, в результаті яких текст набуває ознак ідеологізації, притаманної радянському дискурсу. Даний роман та його переклад були обрані для дослідження з огляду на те, що саме текст перекладу є яскравим прикладом того, як майстерність перекладача слугує панівній ідеології, її настановам, і в результаті читачеві потрапляє зовсім інший твір, адаптований до реалій і потреб радянських часів. Оскільки культура відіграє консолідуючу роль у суспільстві, українське трансформаційне суспільство потребує аналізу негативних наслідків, спричинених впливом комуністичної ідеології на вітчизняну культуру і її розвиток, а література є невід’ємною частиною культури, що й зумовлює актуальність даної студії. Метою даного дослідження є визначення найбільш уживаних лексичних та стилістичних засобів, за допомогою яких текст перекладу стає адаптованим до панівної ідеології і співзвучним радянському дискурсу. В результаті компаративного аналізу було виокремлено низку ідеологем, якими активно оперував перекладач з метою ідеологічної реконструкції твору. Зазначено, що з тією ж метою перекладач маніпулює зміною частотності використання лексичних одиниць порівняно з оригіналом. Також інструментами ідеологічної адаптації тексту перекладу визначені зниження функціонального регістру слова, використання дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників, лексична трансформація додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоцій тощо. Отже, доведено, що окремі лексичні і стилістичні трансформації під час перекладу змінюють текст оригіналу настільки, що він стає окремим, адаптованим до певної ідеології твором і втрачає всю цінність, яку несе оригінал. Дана стратегія перекладу неприпустима у демократичному суспільстві, і перекладач, обираючи зазначені трансформації, має послуговуватися ними обережно, не на шкоду оригіналові, тому у перспективі досліджень – подальша аналітична робота зазначеного напряму.
  • Ескіз
    Документ
    Перекладна множинність у лінгвокультурологічному вимірі на прикладі англійського перекладу повісті І. Франка "Захар Беркут"
    (Херсонський державний університет, 2020) Саліонович, Людмила Миколаївна; Рубцова, Вікторія Вікторівна
    Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка "Захар Беркут". Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем). Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порівняльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (доместикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв'язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при перекладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Систематизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п'ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності перекладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна "культурема" та його відмінність від терміна "лінгвокультурема", зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуальний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка "Захар Беркут", і варіанти їх перекладу англійською мовою. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" показано, що здійснення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст художнього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутності художнього тексту оригіналу.