Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційне навчання у період пандемії – наслідки та перспективи
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна; Самаріна, Вікторія Вікторівна
    У лютому 2020 року університети в Україні були закриті внаслідок пандемії коронавірусу, що призвело до необхідності переходу на цифрове дистанційне навчання та, у свою чергу, поставило серйозні виклики як перед учнями, так і перед вчителями. До найважливіших проблем, з якими зіткнулися викладачі навчальних закладів можна віднести розробку нових методів навчання, зокрема іноземним мовам, ефективне використання програм відео-конференцій, медіа-компетентність вчителів, якість Інтернет-зв'язку, забезпечення захисту даних під час використання інструментів і додатків, новий підхід до планування занять, пов’язаний з використанням смартфонів, планшетів, які стали найважливішими інструментами передачі знань, різноманітні психологічні наслідки умов пандемії тощо. Зміни, які несе з собою дистанційне навчання, стосуються також і учнів. Вивчення іноземних мов у віртуальному навчальному середовищі вимагає високого ступеня мотивації, зацікавленості до форми вивчення мови, медіа-компетентності та здатності значною мірою самостійно керувати навчальним процесом. Метою статті було провести аналіз особливостей, труднощів, а також можливостей онлайн-занять з німецької мови як іноземної в університетському секторі. Результати. Спілкування та опитування студентів щодо змін в навчанні під час пандемії показало, що учні оцінюють цифрові уроки як переважно позитивні, навіть якщо вони розцінюють певні аспекти як виклик – збільшення суб’єктивного навантаження (часу на самостійну роботу), психологічний стрес, спричинений пандемією, а також технічні перешкоди, які негативно вплинули на успіх у навчанні. Серед позитивних факторів переходу на дистанційну форму навчання, що вказують на її ефективність, були відзначені сприяння самостійному навчанню та цікавий дизайн занять завдяки більш широкому використанню цифрових технологій, що робить заняття з іноземної мови мотивуючими та інтерактивними. Цифрові зміни, які були прискорені пандемією, сприяють подальшому розвитку та освіті викладачів. Необхідно переосмислити не лише технічні процеси, але й планування. При розробці завдань важливо включати вправи та методи, що активізують студентів, сприяти взаємодії та планувати відповідні етапи уроку. Дистанційне навчання з використанням новітніх інформаційних технологій набуватиме все більшого значення, що потребує подальшої розробки концепцій навчання для розширення медіа-педагогічних навичок викладачів.
  • Ескіз
    Документ
    Информационно-коммуникативное общество: становление и перспектива развития
    (Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2009) Горошко, Елена Игоревна
    Статья описывает причины возникновения ИКО как закономерного итога развития ИО. Показано, что именно когда коммуникация, а не информация, как утверждалось ранее, становится смыслообразующим стержнем ИО, происходит парадигмальный сдвиг в развитие всей концепции ИО, который приводит к смене его парадигмы, и как результат: возникновению ИКО. Анализируются перспективные направления развития этого общества, которые в огромной степени взаимосвязаны с Интернетом и его дальнейшей эволюцией.
  • Ескіз
    Документ
    Особенности функционирования языка в коммуникативном пространстве интернета
    (Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2007) Горошко, Елена Игоревна
    Статья описывает особенности функционирования языка в сети Интернет. Приводится анализ основных закономерностей его функционирования и подробно изучается специфика Интернет-общения. Выстраивается система факторов, влияющая на речевые особенности сетевого общения.
  • Ескіз
    Документ
    Образование 2.0 – это будущее отечественного образования? (Попытка теоретической рефлексии. Часть 1)
    (2009) Горошко, Елена Игоревна
    В статье рассматривается роль технологий второго веба в образовательных процессах, протекающих в информационно-коммуникативном обществе. Описывается возникновение Образования 2.0 и его место в современной концепции образования в XXI веке. Подробно освещаются сильные и слабые стороны Образования 2.0 и их влияние на развитие всей образовательной парадигмы, складывающейся в условиях постсоветского пространства. Анализируется соотношение общественной модели информационно-коммуникативного общества и образовательной модели второго и в перспективе третьего веба, т. е. в условиях кардинальной смены концептуальной модели развития Глобальной паутины.