Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Visualization of Digital Genres: Instagraming in English Political Communication
(Громадська організація "Науково-освітній центр "Успішний", 2022) Goroshko, Olena; Poliakova, Tetiana
The article depicts the emergence of a new digital hybrid genre – instagraming. The research objective is to analyze the design of the genre Instagram at the text level and to determine the main linguistic and non-linguistic features of the genre design in the field of English political Internetcommunication. Research methods and techniques. The material of the research includes 144 English publications obtained from the official accounts of Joe Biden and Boris Johnson. The qualitative and quantitative methods are used in the research namely: the methods of information analysis, synthesis, comparison, linguistic description, content analysis, and the semantic-syntactic method. The Voyant Tools program is used for data analysis. The content analysis of publications of the political leaders of the USA and UK on Instagram shows the difference in the number of their posts which indicates different attitudes of the politicians and their teams in the use of the social network when achieving their political goals. The genre structure depends on the development of information technology, as well as on the type of device into which it is entered and which affects the order of heading placement, the format of the page, as well as the position of a text comment in relation to a video or photo. Results and discussion. The results obtained testify that both verbal and nonverbal constituencies of instagraming present inseparable parts of this genre. It is possible to speak about the hybridization of the digital genre as an inseparable feature. Conclusions. One can state that instagraming might be considered as a sort of container of multiple texts, combining video, audio and picture semiotic systems together. Additionally instagraming is rendered as a subgenre providing communicative space for various genres of political communication on the Net. One can argue that social media genre research requires the combination of linguistic and paralinguistic methods of analysis that develops a methodological base for linguistics 2.0 – a new approach in linguistic and communication studies of the ХХІ century.
The English language education via social media
(2019) Larchenko, V. V.
Особенности использования невербальных средств в англоязычной политической интернет коммуникации
(Ярославский государственный педагогический университет им. К. Д. Ушинского, 2015) Горошко, Елена Игоревна; Павлова, Лариса Васильевна
Работа посвящена исследованию невербальных средств в англоязычной политической интернет-коммуникации на примере сайтов конгрессменов США. Персональные сайты политических деятелей создаются как форма открытого диалога субъектов политики с избирателями, посредством которой они могут воздействовать на адресата. Мы постарались продемонстрировать использование представителями Верхней палаты конгресса США (сената) элементов невербальной коммуникации, которые, на наш взгляд, являются определенными видами интерактивных мультимодальных платформ второго веба. Политические же коммуникации, реализуемые в этих коммуникативных средах, как раз и представляют те "вызовы", которые как подталкивают к дальнейшему развитию лингвистического инструментария анализа, так и обнажают коммуникативные проблемы эффектов взаимодействия. Последние, в свою очередь, настоятельно требуют развития именно практических подходов и выработки мультимодальных методов анализа в рамках лингвистики и других коммуникативных дисциплин. Установлено, что речевое воздействие на этих сайтах осуществляется с помощью вербальных (лексико-грамматических, синтаксических) / невербальных средств. Усилению речевого воздействия способствуют невербальные средства, которые делятся на графические, иконические и мультимедийные и вступают с вербальным текстом в автосемантические и синсемантические отношения. Исследование показало, что особенности взаимодействия вербальных и невербальных средств в англоязычных медиатекстах персональных сайтов политических деятелей детерминируются целями политического дискурса: убедить адресата, привлечь внимание, проинформировать. Эти цели реализуются путем продуцирования сложного текстового пространства, в котором взаимодействуют вербальный текст и невербальные средства, многообразие которых приводит к тому, что англоязычные электронные политические медиатексты приобретают новые возможности производства и репрезентации.
Твиттер как разговор через контекст: от Образования 2.0 к Образованию 3.0?
(2011) Горошко, Елена Игоревна; Самойленко, Сергей Алексеевич
В статье рассматриваются потенциальные возможности развития модели образования 2.0 и роль сервиса микроблогов Твиттер как связующего звена между образованием 2.0 и образованием 3.0. Показано, что именно коммуникативные свойства Твиттера позволяют приблизиться к идеям семантического веба в образовательном контексте и создать предпосылки для развития модели образования 3.0, построенной уже на экспертном рейтинговом знании, более выраженной степени интерактивности и оперативности всего образовательного процесса, а также усилением роли контекста в ситуации глобальных образовательных коммуникаций.
Влияние социальных медиа на преподавание в сфере пиара и рекламы
(2015) Горошко, Елена Игоревна
В статье освещаются изменения в подготовке специалистов по связям с общественностью под влиянием Интернета и социальных медиа. Рассматривается использование образовательной модели Образование 2.0 в этой сфере. Анализ практического и теоретического материала показывает, что наиболее эффективна данная модель работает, если в ней задействованы все три методологические принципа ее функционирования, а именно: ее концентрированность на новом знании, на всесторонней оценке как контента, так и качества получаемого студентами образования, а также соблюдении условия, когда фигура обучаемого становится ключевой в учебном процессе.
Політика 2.0 у дії (соціологічний вимір)
(Друкарня СТПРЕС, 2017) Горошко, Олена Ігорівна; Чевордов, Юрій Анатолійович
Стаття присвячена дослідженням політичних комунікацій у соціальному вебі, які отримали назву політики 2.0, що й склало об'єкт аналізу цієї праці, а її предметом було обрано особливості соціологічних та політологічних досліджень цих комунікацій. Базовим методом дослідження було обрано теоретичний аналіз, яким було встановлено стан наукових робіт у цій галузі й окреслено основні проблемні місця, які потребують подальшого вивчення на кількісному та якісному рівнях. Зазначимо, що соціальні медіа генерують потужні потоки трафіку й постійно збільшують свою привабливість і стають найпоширенішими інструментами взаємодії політичних акторів зі своїм електоратом. Однак при вивченні впливу соціальних медіа на сучасні політичні комунікації залишається й ряд маловивчених або зовсім не вивчених моментів. Вкрай мало є досліджень, спрямованих на вивчення мотиваційної складової, чому саме інтернет-користувачі обирають цю мережу. Залишається відкритим і питання конвертації онлайнових політичних дій і закликів в оффлайн та в реальну політику, нез'ясовано й питання про те, чим є соціальні медіа? Чи є вони всього лише інструментом, таким собі засобом фасилітації політичного процесу між виборцями, чи вони породжують особливу соціальність, яка, народжуючись в онлайні, починає впливати вже й на реальні політичні події, що відбуваються в справжньому політичному житті суспільства. Необхідно більш ретельно вивчити й те, яким чином і якою мірою політичні комунікації за допомогою соціальних медіа відчувають вплив контексту: культурного середовища, у якому ці комунікації відбуваються, а також вплив соціальних, політичних, культурних і психологічних аспектів цих комунікацій.