Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28

Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті
(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Мороз, Володимир Михайлович; Бірюкова, Марина Василівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Семке, Ніна Миколаївна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Мороз, Світлана Анатоліївна; Труш, Олександр Олегович; Мороз, Олександр Володимирович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Сутула, Оксана Анатоліївна; Терещенко, Антон Анатолійович
В монографії розглянуто окремі з теоретико-методологічних та науково-прикладних аспектів актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості вищої освіти в сучасному університеті. Конкретизовано зміст та структуру механізмів державного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні, а також з’ясовано потенціали норм міжнародних стандартів якості для удосконалення практики функціонування систем забезпечення якості на університетському та державному рівнях. Визначено місце та роль інформаційних технологій в системах управління розвитком ЗВО та забезпечення якості його освітньої діяльності. Узагальнено практики оцінювання якості вищої освіти та презентовано результати опитування окремих з представників груп стейкхолдерів щодо рівня якості освітньої діяльності ЗВО. Монографія містить приклади анкет, які можуть бути використані для опитування різних категорій стейкхолдерів якості вищої освіти Монографія буде корисною для наукових та науково-педагогічних працівників, докторантів, здобувачів вищої освіти, а також інших осіб до кола дослідницьких або професійних інтересів яких входять питання теорії та практики проведення соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бірюкова, Марина Василівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню бакалаврської роботи. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання бакалаврської роботи на ІV курсі у 8-му семестрі. Бакалаврська робота – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково-технічні й практичні завдання. Важливим є те щоб бакалаврська робота носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань, так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики
(Видавництво "Грані", 2022) Бірюкова, Марина Василівна; Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Статтю присвячено аналітичному опису соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Висновки, які зазначено в статті, зроблено на основі результатів соціологічного дослідження, яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На основі аналізу результатів Інтернет опитування (N=1170 осіб) охарактеризовано біженців і ВПО як стійку соціальну групу й надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення, визначення мотивів стримування від'їзду. До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища. Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.
Біженці та внутрішньо-переміщені особи України на шляхах війни: кроки незламності
(2023) Бірюкова, Марина Василівна; Калагін, Юрій Аркадійович; Коваліско, Наталія Володимирівна; Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Сутула, Оксана Анатоліївна
В монографії представлено результати ініціативного дослідження колективу авторів щодо аналізу соціальних характеристик біженців та внутрішньо-переміщених осіб України як соціальної групи, яка виникла в наслідок повномасштабного вторгнення з боку сторони агресора. В книзі розглянуто причини та соціальні наслідки війни й висвітлено структуру соціального капіталу, що дав змогу українцям вистояти й консолідуватися. Виявлено особливості соціальних практик українців, що вибудовуються при прийнятті ними рішення про від'їзд, мотивів стримування евакуації, шляхів адаптації на новому місці проживання, типових проблем переселенців, факторів, що впливають на їх поведінку. Монографія містить значний емпіричний матеріал онлайн-опитування, результати вторинного аналізу даних та самостійних досліджень авторів. Монографія буде цікава науковцям та науково-педагогічним працівникам, докторантам, здобувачам вищої освіти з соціології, публічного управління, психології, представникам органів влади та громадських організацій, журналістам й пересічним громадянам, які бажають отримати інформацію про перше півріччя війни й ресурси українців в їх незламності.
Сучасні соціальні практики розвитку Internet-реклами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мелешко, Артем Сергійович; Бірюкова, Марина Василівна
Інтернет-магазини як об’єкт соціологічного аналізу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Козлов, Ростислав Русланович; Бірюкова, Марина Василівна
Технології сучасного соціального аудиту: поява новіх суб'єктів й об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бірюкова, Марина Василівна
Соціологічна діяльність в реалізації проективної функції: питання методології
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Бірюкова, Марина Василівна
В статті аналізуються основні підходи до реалізації особливостей сучасної соціологічної діяльності. Увага акцентована на відокремлені проективної функції та питанням методології здійснення соціологічної практики. Розглянуто особливості праксиології як методологічних засад сучасної соціологічної діяльності. В статті здійснена спроба визначення контексту проективної функції соціології та особливостей її реалізації в сучасній соціологічній практиці. Визначено, що завдання соціології, її проективна функція – це надання суспільству інформації, знань про поле перспективних альтернатив і можливості вибору при просуванні до бажаного. Саме такий підхід являє собою альтернативу домінанті класичного соціологічного знання, коли соціології пропонувалось й очікувалось продукування загальних закономірностей розвитку соціуму та його елементів. Показано, що проектна функція соціології передбачає дослідження широкого спектру можливих перспектив об’єкта і залишає відповідальність суб’єкта за прийняття рішення. В такому аспекті майбутнє стає об’єктом пізнання проектування та сферою, в якій соціологія реалізує свою проективну функцію. У цьому контексті в статті доведено, що проектування як функція соціології являє собою усвідомлення, дослідження і створення поля можливостей, в якому "сплетені" як суспільні, так і суб’єктні настанови щодо бажаного майбутнього, обмеженого ресурсами і технологіями втілення, середовищем й активістською позицією суб’єкта.
Сучасні технології формування регіонального освітнього простору
(Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", 2020) Бірюкова, Марина Василівна
У статті проведено ретроспективний аналіз впровадження соціальних технологій в освітній простір регіону. Виявлено особливості сучасного розвитку освіти в межах глобальних й локальних процесів. Сформульовано, що соціальні технології перманентно ініціюються й впроваджуються в освітній простір. Технології супроводжують нелінійність соціальних процесів, мінімізують ризики й забезпечують функціонування соціальних об’єктів в межах обмеження ресурсів. Досліджено етапи розвитку освіти України відповідно до специфіки впровадження технологій. Визначено, що специфіка сучасного етапу розвитку освіти пов’язана з розгортанням процесів глобалізації, глокальності та аутсорсінгу. Визначено, що сучасний етап розвитку освітнього простору пов'язано зі створенням різноманітних мережевих структур. Виявлено, що сучасні технології формування регіонального освітнього простору спрямовано на, по-перше, створення великих освітніх комплексів; по-друге, створення укрупнених регіональних професійних коледжів і ліцеїв на основі об’єднання, реорганізації та злиття освітніх установ; по-третє, створення міжміських освітніх комплексів в малих містах і сільських районах з включенням вечірньої школи, навчального центру служби зайнятості, бібліотек, професійних училищ та ін.; по-четверте, створення корпоративних освітніх комплексів у формі освітніх організацій на основі горизонтальної (змістовний компонент навчальної діяльності) і організаційної (спільні структури управління) інтеграції освітніх установ і соціальних партнерів; й наприкінці, збереження, зміцнення і ресурсна підтримка унікальних, видатних і соціально спрямованих навчальних закладів.
Сучасні соціальні практики студентів НТУ "ХПІ" в соціальних мережах, або Чи існує життя в соціальних мережах?
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бірюкова, Марина Василівна