Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті
(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Мороз, Володимир Михайлович; Бірюкова, Марина Василівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Семке, Ніна Миколаївна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Мороз, Світлана Анатоліївна; Труш, Олександр Олегович; Мороз, Олександр Володимирович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Сутула, Оксана Анатоліївна; Терещенко, Антон Анатолійович
В монографії розглянуто окремі з теоретико-методологічних та науково-прикладних аспектів актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості вищої освіти в сучасному університеті. Конкретизовано зміст та структуру механізмів державного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні, а також з’ясовано потенціали норм міжнародних стандартів якості для удосконалення практики функціонування систем забезпечення якості на університетському та державному рівнях. Визначено місце та роль інформаційних технологій в системах управління розвитком ЗВО та забезпечення якості його освітньої діяльності. Узагальнено практики оцінювання якості вищої освіти та презентовано результати опитування окремих з представників груп стейкхолдерів щодо рівня якості освітньої діяльності ЗВО. Монографія містить приклади анкет, які можуть бути використані для опитування різних категорій стейкхолдерів якості вищої освіти Монографія буде корисною для наукових та науково-педагогічних працівників, докторантів, здобувачів вищої освіти, а також інших осіб до кола дослідницьких або професійних інтересів яких входять питання теорії та практики проведення соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бірюкова, Марина Василівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню бакалаврської роботи. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання бакалаврської роботи на ІV курсі у 8-му семестрі. Бакалаврська робота – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково-технічні й практичні завдання. Важливим є те щоб бакалаврська робота носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань, так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню дипломної роботи магістра. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання дипломної роботи магістра в ІІІ семестрі. Дипломна робота магістра – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково технічні й практичні завдання. Важливим є те, щоб дипломна робота магістра носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Методичні вказівки з написання курсової роботи з курсу "Сучасні соціологічні теорії"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Курсова робота з курсу «Сучасні соціологічні теорії» підводить підсумок вивченню цієї навчальної дисципліни в четвертому семестрі другого курсу, сприяє закріпленню отриманих знань, допомагає набути необхідні навички роботи з першоджерелами та літературою, їх аналізу та викладення матеріалу за темою.
Методичні вказівки з написання курсової роботи з курсу "Загальна соціологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Курсова робота з предмета «Загальна соціологія» виконується на І-му курсі. Вона ставить своєю метою : - поглиблене вивчання однієї з тем курсу, - аналіз освітленості теми в наукової літературі; - опис особливостей дослідження з цієї теми в нашій країні та за кордоном; - навчання аналізу суспільних змін, які торкаються теми курсового дослідження, їх причин та наслідків, трансформаційних процесів в суспільстві; - виявлення практичної значущості соціологічних досліджень з цієї теми.
Потреби українців в умовах війни
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна
Застосування теорій комунікації ХХ ст. в сучасних умовах російсько-української війни
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
У статті вказано, що в процесі аналізу комунікації доцільно звернутися до наукової спадщини вчених ХХ ст., окреслити актуальні положення та визначити доповнення до теорій, яких вимагають комунікаційні практики сучасності. Показано, що чинником, який актуалізує потребу в окресленні працюючих положень цих теорій є війна в результаті агресії РФ. Розглянуто теорію символічного інтеракціонізму як таку, яка підкреслювала символічність характеру комунікації, вказано на необхідність доповнити теорію Міда у зв’язку з тим, що в рази збільшився обсяг зовнішніх імпульсів, значущі жести стає складніше інтерпретувати, процес прийняття ролі ускладнено. Зазначається, що з’являються нові та переосмислюються старі вісі соціальної диференціації, що викликає нові вимоги щодо здійснення комунікації представників різних груп. Підкреслено актуальність положень Ч. Кулі, зазначено, що формування соціальної складової людини дійсно здійснюється, в першу чергу, під впливом первинних груп, але в сучасному суспільстві в цих групах відбулися зміни: сім’я стає меншою за розміром, не стабільною, сусіди зменшили свій вплив на особистість, особливо в містах, коло друзів зараз може з’явитися не тільки завдяки реальному, але й віртуальному спілкуванню. Вказано на актуальність ідей Гофмана, коли під впливом активної діяльності російської пропаганди, яка усвідомлено використовує фабрикацію в свідомості користувачів медіа формуються оцінки, вигідні для представників політичної влади РФ. Розглянуто ідеї Франкфуртської школи щодо нових технологій впливу на свідомість людини, завдяки яким формуються такі цінності та ухвалюється така поведінка, які найбільш вигідні правлячій еліті. Показана актуальність теорій пропаганди Гарольда Лассвела (щодо поступової підготовки людей до прийняття нових ідей завдяки детально розробленої стратегії розповсюдження та культивації нових символів і сильних емоцій) та «лідерів думок» Поля Лазарсфельда. Робиться висновок, що певні положення теорій комунікації XX ст. можуть потребувати актуалізації у зв’язку зі змінами умов, ситуації або акторів взає-модії, проте, чим більш базові речі пояснює теорія, тим менше вона вимагає перегляду та переосмислення. Втім останнє не є показником слабкості теоретичної моделі, а скоріше показує наявність можливостей її подальшого розвитку.
Цивільні українці в контексті терористичної війни
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Війна Росії проти України має терористичний та геноцидний характери. Доказом цього є: обстріли мирних мешканців; акустичний терор; знищення цивільної інфраструктури країни; терор цивільних на окупованих територіях. Спираючись на емпіричне дослідження, яке було проведено за участю авторів в липні-серпні 2022 року, наведено результати аналізу реакції цивільних громадян на загрози та ризики війни. Виявлені групи респондентів в залежності від їх очікувань щодо вірогідності початку війни, доказано вплив усвідомлення реальності війни на обсяг та стратегії підготовчих дій до зменшення її загроз. Описано, з яких джерел респонденти дізналися про початок війни та які психологічні стани у них були після цього. Виділено чотири основні групи цивільних громадян за стратегіями виживання в умовах війни. Розглянуто типові причини, що гальмували прийняття рішення про евакуацію. Доведено, що на перше місце вийшли сподівання на те, що війна не на довго, що фронт не встигне дійти до їх населеного пункту. Також це було пов’язано з тим що більшість не вірила в вірогідність війни. Виявлено, що найбільш вагомими причинами при прийнятті рішення про евакуацію в більш безпечне місце була тривога за життя близьких та власне життя, постійні обстріли міста та побоювання окупації. Виділено основні евакуаційні хвилі та транспортні засоби, що використовували українці. Доведено, що необхідно проводити кваліфіковані інформаційні компаній щодо наявних реальних макро- ризиків, замість замовчення цих загроз, щоб цивільні мешканці змогли краще підготуватися до них та розробити план дій. Підкреслено необхідність розробки моделей евакуації населених пунктів різного розміру, з врахуванням маршрутів та транспортних засобів, що використовувалися для евакуації на початку війни. При плануванні заходів цивільної оборони та національної безпеки слід враховувати те, що завжди буде залишатися певна частка населення в «найбільш гарячих точках», та необхідно організувати інформаційну підтримку тим, хто виявив бажання евакуюватися.
Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики
(Видавництво "Грані", 2022) Бірюкова, Марина Василівна; Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Статтю присвячено аналітичному опису соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Висновки, які зазначено в статті, зроблено на основі результатів соціологічного дослідження, яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На основі аналізу результатів Інтернет опитування (N=1170 осіб) охарактеризовано біженців і ВПО як стійку соціальну групу й надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення, визначення мотивів стримування від'їзду. До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища. Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.
Особливості соціальної активності студентів: ґендерний аспект
(Класичний приватний університет, 2021) Агаларова, Карина Адільївна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті розглядаються ґендерні аспекти проблеми соціальної активності сучасного студентства. Зазначено, що соціальна активність виступає як характеристика діяльності молоді. Підкреслюється, що всі звичні поведінкові реакції молодих людей, їхні емоційні й когнітивні характеристики тісно пов’язані з ґендерною ідентичністю. Зазначається, що спостерігається залежність між ґендерною ідентичністю та соціальною активністю чоловіків та жінок. Також підкреслюються важливість і необхідність соціальної активності студентства як чинника діяльності молоді, її самодіяльності та добровільної діяльності, як те, що поєднує особистість і суспільство. У зв’язку із цим у статті обґрунтовується необхідність соціологічного вивчення проблематики соціальної активності з погляду ґендерних аспектів, яке дасть змогу з’ясувати характер соціальної активності студентської молоді, а також визначити її особливості в різних соціально-демографічних групах. У статті доведено, що міра бажання стати активною людиною майже однакова в чоловіків і жінок, але сфери діяльності, у яких чоловіки та жінки себе бачать та бажають стати активною людиною, відрізняються, це появ’язано з наявністю ґендерних відмінностей (у ставленні до участі в різноманітних громадських організаціях, проєктах, прояві на позиціях виконавця або керівника тощо). Зроблено висновок, що бажання опитаних студентів стати більш соціально активною людиною перевищую середнє значення, а розвиток соціальної активності дозволяє чоловікам і жінкам подолати рамки традиційних ґендерних ролей, сприяє більш ефективній взаємодії з оточенням і досягненню самореалізації. Встановлено, що соціальна активність, незалежно від ґендерної приналежності, пояснюється передусім реалізацією наявного в себе потенціалу, у налагодженні корисних соціальних зв’язків, накопиченні практичного досвіду в обраній сфері діяльності.