Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Сучасний студент у соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Соціальна мережа – це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначений для побудови, відображення та організації соціальних відносин в Інтернеті. Соціальні мережі створюють автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися з групою користувачів, які мають спільний інтерес. Вони виконують низку важливих функцій: інформаційну, комунікаційну, ідентифікаційну, стратифікаційну, навчальну, розважальну, кооперативну, професійного затвердження та просування, обміну ресурсами та інші. Соціальні мережі є найпопулярнішими серед молоді інструментами. Але цілі та мотиви використання соціальних мереж для молоді, чинники, які впливають на використання мереж, потребують подальшого вивчення. Тому мета статті – визначити характер відвідування соціальними мережами сучасної студентської молоді. Анкетування студентів НТУ "КПІ" (Харків), в якому взяв участь 341 респондент, показало, що Telegram, Facebook та Skype є найпопулярнішими серед студентів. Ті, хто зареєстрований у цій мережі, частіше відвідують Telegram. Така ж кількість людей зареєструвала та відвідує Instagram. Набагато менша кількість респондентів зареєструвала свої відвідування у Facebook та Skype. Дослідження дозволило намалювати соціальні портрети шанувальників чотирьох найбільш відвідуваних соціальних мереж: Telegram, Instagram, ВКонтакте, Facebook. Опитування показало, що більше половини опитаних студентів перебували в соціальних мережах протягом 2–4 годин на день. Третина респондентів – від 6 годин і більше. Чим більше часу респонденти проводять у соціальних мережах, тим більше "друзів" та груп інтересів із соціальних мереж впливає на них. Серед мотивів використання сайтів соціальних мереж в Інтернеті варто зазначити такі: можливість швидко передавати або отримувати інформацію, самостійний вибір цікавої інформації, доступ до актуальної інформації та свобода, яка не обмежується. Для майже всіх респондентів головна мета відвідування соціальних мереж – спілкування з друзями та родиною. Тобто респонденти сприймають соціальні мережі як комунікативне середовище, в якому вони отримають взаєморозуміння та підтримку. Крім того, для студентів університету соціальні мережі більше схожі на розважальну зону, де вони слухають музику, переглядають фільми, відео, читають новини та книги. Таким чином, незважаючи на безліч можливостей, які пропонують соціальні мережі, студенти використовують їх як розважальний та комунікативний контент. Натомість їх навчальний потенціал, здатність розвивати творчу та соціальну діяльність, наукову діяльність та професійний розвиток майже не використовуються.
Професійний імідж викладача університету очима студента
(Класичний приватний університет, 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті розглянуто сутність поняття професійного іміджу викладача університету, базові елементи його зовнішнього та внутрішнього аспектів. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, результати якого виявляють низку важливих професійних та моральних якостей на основі яких будується імідж викладача в свідомості студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), вимірюються найбільш суттєві розбіжності між ідеальним та реальним іміджем викладача.
Адаптація студента першокурсника до навчання в університеті
(Класичний приватний університет, 2017) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті описано основні аспекти соціальної адаптації студента-першокурсника, а саме соціально-психологічний, дидактичний і психофізіологічний. Зазначено фактори адаптації, які можуть сприяти або утруднювати її успішність. Наведено дані соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено основні проблеми, що виникають під час первинної адаптації студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), здійснено вимірювання рівня їх адаптованості. Описано основних суб’єктів, від яких студенти отримували допомогу в процесі адаптації.
Професійне самовизначення випускників шкіл
(Impress, 2019) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Рібун, Анастасія Валеріївна
Сучасні технології формування регіонального освітнього простору
(Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", 2020) Бірюкова, Марина Василівна
У статті проведено ретроспективний аналіз впровадження соціальних технологій в освітній простір регіону. Виявлено особливості сучасного розвитку освіти в межах глобальних й локальних процесів. Сформульовано, що соціальні технології перманентно ініціюються й впроваджуються в освітній простір. Технології супроводжують нелінійність соціальних процесів, мінімізують ризики й забезпечують функціонування соціальних об’єктів в межах обмеження ресурсів. Досліджено етапи розвитку освіти України відповідно до специфіки впровадження технологій. Визначено, що специфіка сучасного етапу розвитку освіти пов’язана з розгортанням процесів глобалізації, глокальності та аутсорсінгу. Визначено, що сучасний етап розвитку освітнього простору пов'язано зі створенням різноманітних мережевих структур. Виявлено, що сучасні технології формування регіонального освітнього простору спрямовано на, по-перше, створення великих освітніх комплексів; по-друге, створення укрупнених регіональних професійних коледжів і ліцеїв на основі об’єднання, реорганізації та злиття освітніх установ; по-третє, створення міжміських освітніх комплексів в малих містах і сільських районах з включенням вечірньої школи, навчального центру служби зайнятості, бібліотек, професійних училищ та ін.; по-четверте, створення корпоративних освітніх комплексів у формі освітніх організацій на основі горизонтальної (змістовний компонент навчальної діяльності) і організаційної (спільні структури управління) інтеграції освітніх установ і соціальних партнерів; й наприкінці, збереження, зміцнення і ресурсна підтримка унікальних, видатних і соціально спрямованих навчальних закладів.
Сучасні соціальні практики студентів НТУ "ХПІ" в соціальних мережах, або Чи існує життя в соціальних мережах?
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бірюкова, Марина Василівна
Праксіологічні засади проектування структури вищої освіти регіону
(2021) Бірюкова, Марина Василівна
Оцінки персоналом корпоративної культури закладу вищої освіти: діагноз та прогноз
(2020) Бірюкова, Марина Василівна