Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 52

Комплексна система екологічного контролю техногенної безпеки господарських об'єктів на прикладі АЗС
(Національний університет цивільного захисту України, 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Коршунов, С. Є.
У статті надані результати впровадження комплексного екологічного контролю рівня безпеки на техногенних об’єктах на основі європейського підходу, що становить оцінку впливу на довкілля. Система оцінки впливу на навколишнє середовище, яка заснована на нормативному підході, має обмежувальну дію, не забезпечує уникнення техногенного забруднення довкілля. Стандарти оцінки впливу на навколишнє середовище побудовані за концепцією нульового ризику для здоров’я людини, але в реальності незначні перевищення граничнодопустимих концентрацій становлять потенційну небезпеку для екосистем. Концепція «нульового ризику» не забезпечує екологічного розвитку економіки, оскільки будується за принципом ризик-аналізу «затрати – вигоди». Це обмежує застосування положень сталого розвитку та Екостратегії-2019, що потребують екологічного використання природних ресурсів і зниження антропогенного впливу на довкілля, підвищення показників ефективності екологічної діяльності. У статті пропонується запровадити системний підхід з оцінки впливу на довкілля завдяки комплексному досягненню цілей сталого екологічного розвитку економічних об’єктів. Розглянуті можливості використання системології як основи для створення інформаційних моделей різнорідних об’єктів при вирішенні завдань міждисциплінарного характеру при дослідженні складних систем «об’єкт – довкілля». В аспекті комплексності відзначена доцільність створення системи контролю екологічно-техногенної безпеки на господарських об’єктах відповідно до стратегічної екологічної оцінки, що дозволяє визначити поточний стан довкілля та потенційний вплив планованої діяльності на населення в межах конкретної території. Об’єктом дослідження визначено систему комплексного екологічного контролю техногенної безпеки господарських об’єктів із застосуванням стратегії запобігання небезпечного впливу на довкілля. Предметом дослідження є розробка комплексної системи інформаційно-програмної підтримки екологічного контролю техногенної безпеки господарських об’єктів на прикладі планованої діяльності АЗС.
Розробка системологічної моделі об'єкта "зберігання рідинних відходів – довкілля" з контролю рівня безпеки
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Сакун, Антоніна Олегівна
На сьогодні проблемними залишаються питання щодо ситуації зберігання хімічних рідинних відходів стосовно їх трансформації у часі в накопичувачах, невизначеності щодо їх поведінки в середовищах довкілля. Тому важливим є контроль ситуації на територіях зберігання очищених стоків виробництв. За відсутністю постійного моніторингу запропоновано запровадити систему спостереження на основі моделювання системного об’єкта дослідження «стан рідинних відходів – процеси очищення рідинних відходів – фактори небезпеки – екосистеми довкілля». Встановлення особливостей змін у екологічному стані територій, прилеглих до місць накопичення очищених стоків виробництва, відбувається безперервно завдяки комп’ютерному моделюванню ситуації у вигляді графічної когнітивної моделі. Це дозволить уникнути екологічних ризиків для природно-техногенних територій при наявності оперативної інформації прогнозування поведінки негативних факторів впливу на довкілля та встановлення чинників подолання негативних наслідків їх дії. Метою роботи є розробка комплексного рішення екологічної задачі контролю рівня безпеки на території зберігання хімічних рідинних відходів завдяки впровадженню в моніторингову систему модельного експерименту ситуації «стан рідинних відходів – екосистеми довкілля». Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплексне поєднання теоретичних засад системології дослідження та когнітивне моделювання. Надані модельні описи ситуації враховують не тільки контрольовані системи, але й процеси зміни в їх стані, вважаючи об’єктом контролю складну систему виду «відходи → процеси взаємодії надходжень зі складовими екосистем → стан екосистем». Використано інформаційно-програмне забезпечення для реалізації модельних процесів аналітичних і прогнозних оцінок статики і динаміки взаємодії систем накопичення стоків та екосистем. Отримані практичні результати реалізації пропозиції на прикладі моделювання та прогнозування станів рідинних відходів коксохімічного підприємства (КХР) фенольного заводу м. Торецьк за проектом науково-виробничого підприємства (НВП) «Інкор і Ко».
Прогнозування екологічної ситуації територій з об'єктами накопичення хімічних стоків на базі когнітивного моделювання
(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна
На сьогодні актуальними залишаються питання визначення екологічного стану територій, де розташовані об’єкти зберігання чи тимчасового накопичення відходів виробництва. Складність таких задач пов’язана з невизначеністю стосовно інформованості про наслідки впливу складових очищених стоків на екосистеми навколишнього середовища. Пропонується комплексне вирішення розв’язання цього екологічного завдання на основі когнітивного моделювання системного об’єкта дослідження «стан рідинних відходів – фактори небезпеки – екосистеми довкілля», визначення умов синергетичної реалізації екологічної рівноваги «очищені стоки – безпека екосистем довкілля» за результатами модельного комп’ютерного експерименту на базі програмного додатка з контролю безпечності зберігання рідинних відходів та їх утилізації. Це дозволить уникнути небезпечних ситуацій на природно-техногенних територіях завдяки передбаченню суттєвих негативних факторів впливу на довкілля, оперативному визначенню чинників небезпеки та своєчасному прийняттю рішень для усунення небезпеки. Мета. Розробка комплексного розв’язку задачі контролю екологічного стану території розміщення рідинних хімічних стоків в накопичувачах на основі комп’ютерного прогнозування ситуації за когнітивною моделлю об’єкта «стан рідинних відходів – фактори небезпеки – екосистеми довкілля» для запобігання нештатним ситуаціям на прикладі роботи коксохімічного виробництва. Методи досліджень. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи імітаційного моделювання із застосуванням когнітивного підходу, що дає можливість працювати з слабоструктурованими системами і в умовах невизначеності стану природно-техногенних об’єктів з впровадженням концептів, які відповідають за процеси нейтралізації небезпечних елементів рідинних відходів та за вплив на довкілля. Використані можливості інформаційно-програмного забезпечення для реалізації аналітичних і прогнозних переваг когнітивних моделей для моніторингу складних системних об’єктів. Основні результати дослідження. Розроблено систему комплексного вивчення екологічної ситуації на об’єктах поводження з рідинними відходами, що дає змогу встановити вагомі чинники процесів стабілізації та небезпеки екологічної рівноваги в довкіллі. Для цього пропонується при моделюванні враховувати не тільки контрольовані системи, але й зміни в їх стані, вважаючи об’єктом контролю складну систему виду «відходи → процеси взаємодії надходжень зі складовими екосистем → стан екосистем». Отримані результати практичної здатності пропозицій реалізовані на прикладі моделювання та прогнозування станів рідинних відходів фенольного заводу м. Торецьк за проектом НВП Інкор і Ко. Висновки. Запропонована комплексна система оцінки безпечності ситуації «стан рідинних відходів – екосистеми довкілля» для реалізації поточного та прогнозного контролю на об’єктах зберігання очищених стоків на основі використання когнітивних карт стану слабоструктурованих складних систем. Це дозволить на об’єктах підвищеної небезпеки завчасно реагувати на фактори небезпеки і вживати заходів для їх нейтралізації відповідно до виявлених процесів порушення екологічної рівноваги в довкіллі. Комплексна система контролю за поводженням з рідинними відходами в місцях зберігання та стану екосистем реалізована завдяки застосуванню програмного додатка комплексного спостереження за ситуацією.
Комплексна оцінка рівня екологічної безпеки діяльності автозаправних станцій
(Національний транспортний університет, 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Коршунов, Святослав
Питання екологічної безпеки стосовно діяльності мережі автозаправних станцій (АЗС) пов’язані з декількома аспектами. По-перше, це питання масштабності негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з розвитком мережі автосервісу як наслідок розширення автопарку індивідуальних транспортних засобів, кількість яких зросла з 1 до 1,42 мільярдів за період 2012–2022 років. По-друге, зростання потенційної небезпечності планованої діяльності автозаправних станцій (АЗС) внаслідок збільшення їх функціональності. Розгляд технічної документації АЗС відомих мереж заправок відзначив, що в зони ризику дії небезпечних факторів впливу на довкілля крім атмосферного повітря (85 % техногенного навантаження) входять водне середовище та ґрунти внаслідок випаровування нафтопродуктів з дихальних клапанів резервуарів для зберігання палива, недостатня герметичності резервуарів та трубопровідних систем, аварійні та ненавмисні розливи нафтопродуктів.
Дослідження екологічних змін стану заповідного урочища "Гора Калитва" під впливом викидів асфальтобетонного виробництва на основі статистичного аналізу та сценарного підходу у когнітивному аналізі
(ДВНЗ "ДонНТУ", 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Козуля, Тетяна Володимирівна
Інформаційне забезпечення розв'язку проблемних задач захисту довкілля при роботі АЗС
(Одеський державний екологічний університет, 2023) Козуля, Тетяна Володимирівна; Коршунов, С. Є.
Інформаційно-методичні основи підтримки прийняття рішень для комплексного дослідження системних об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У монографії надано теоретичні положення щодо обґрунтування концепції корпоративної екологічної системи чи комплексної екологічності систем (КЕС), ентропійного підходу з аналізу складноструктурованих системних об’єктів (ССО), систем-системних методів вивчення та моделювання стану і процесів в складних системах будь-якого рівня дослідження і вирішення різноманітних завдань, які стосуються умов стійкості та якості забезпечення сталого розвитку ССО і безпеки. Монографія призначається для ознайомлення з питаннями моделювання, новими підходами системного аналізу складних систем аспірантами і викладачами, пов’язаних з роботою та підготовкою спеціалістів і магістрів для наукових інформаційно-екологічних досліджень.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing». Ця частина комп’ютерного практикум присвячена питанням з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У роботі відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторного практикуму відповідно до наданих тем дисципліни з урахуванням ймовірних об’єктів екологічних досліджень. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing (дисципліна загальної підготовки)». Ця частина комп’ютерного практикум має завдання, що стосуються тем з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У практикуму відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторної роботи відповідно до наданих тем першого модулю за обраним студентом об’єктом дослідження. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Початок роботи з Python і робота з даними. Частина 2. Робота з Python: функції, класи, вбудовані модулі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Марія Михайлівна; Козуля, Тетяна Володимирівна
У другій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Основи програмування Python» надані матеріали до практичного виконання задач з тем, що стосуються вивчення функцій, класів, вбудованих модулів Python. Практикум містить 3 лабораторні роботи з поясненням понятійно-термінологічного апарату щодо інструментарію використання функцій, класів і модулів у програмах збудованих на Python. Наведено багато прикладів, які ілюструють реалізацію конкретних завдань. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи програмування Python для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у галузях науково-практичних досліджень. Рекомендовано для самостійної роботи для практичних завдань з дисципліни «Green computing» для спеціальності 101 «Екологія».