Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2006 - 200912010 - 20111

Налаштування

Автор: search.filters.author.Бруль, С. Т.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    К вопросу о моделировании движения боевых колесных машин
    (Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2006) Малакей, Андрей Николаевич; Гриценко, Геннадий Дмитриевич; Бруль, С. Т.; Воронцов, Сергей Николаевич
    Запропоновано об'єктний підхід до аналізу та синтезу динамічних систем на прикладі бойової колісної машини. Розроблено алгоритми та програмне забезпечення для визначення коливань корпусу та зусиль, що діють на нього з боку підвіски.
  • Ескіз
    Документ
    Моделирование физико-механических процессов в корпусах легкобронированных машин: подходы, модели, эффекты
    (НТУ "ХПИ", 2011) Бруль, С. Т.; Ткачук, Николай Анатольевич; Васильев, Антон Юрьевич; Карапейчик, И. Н.
    При проектном обосновании параметров бронекорпусов легкобронированных машин необходимо учитывать весь спектр действующих нагрузок и возникающих при этом физико-механических процессов. Для этого в работе предложены новые подходы, построены усовершенствованные модели и выявлены некоторые эффекты. Основное внимание уделено газодинамике ударно-волновых потоков, обтекающих корпус, упруго-пластичному поведению его материалов, ударному резонансу при импульсной нагрузке, а также влиянию сварных швов на напряженно-деформированное состояние исследуемых бронекорпусов.