Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

Автор: search.filters.author.Дущенко, Владислав ВасильовичКлючові слова: search.filters.subject.stiffness

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Стенд для експериментального дослідження впливу магнітного поля на модуль пружності та модуль втрат магнітореологічних еластомерів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Дущенко, Владислав Васильович; Маслієв, Антон Олегович
    Розглянуто питання створення стенду для широкого спектру досліджень впливу магнітного поля на модуль пружності і модуль втрат зразків пружних втулок з магнітореологічних еластомірів підвіски транспортних засобів при деформаціях розтягування-стискання та зсуву. Вирішені питання підвищення точності вимірювань характеристик магнітореологічних еластомірів у порівнянні з відомими аналогами. При розробці стенду передбачено виключення впливу сторонніх факторів, зокрема таких, як сила тяжіння та втрати магнітного потоку. Із зразків, які досліджуються та феромагнітних матеріалів створено магнітний ланцюг без повітряних зазорів, що забезпечило необхідну величину індукції магнітного поля. Розроблено вимірювальний комплекс для реєстрації сил та деформацій зразків із використанням тензометрії та сучасних мікропроцесорних технологій.