Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Князєв, Сергій АнатолійовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-6422-3658

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Переваги та недоліки різних методів досліджень фазово-структурних станів матеріалів (оглядова стаття)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Князєв, Сергій Анатолійович; Ткачук, Микола Миколайович; Пінчук, Наталія Володимирівна
    У роботі наведений короткий огляд стандартних можливостей рентгенівських методик дослідження матеріалів з наведенням прикладів сучасного виконання елементного та рентгеноструктурного досліджень. Методи рентгенівських досліджень дають можливість виявити елементний та фазово-структурний стан. Завдяки сучасному програмному забезпеченню та електронним базам даних застосування донині складних методик стає простим і більш доступним. Практика взаємодії дослідників показує, що навіть спеціалістам у галузі рентгеноструктурного аналізу не завжди відомі сучасні методики обробки і розшифрування отриманих даних. Можливості та алгоритм дії при дослідженнях можуть бути цікавими для студентів, інженерів, дослідників матеріалознавчого та машинобудівного профілю.