Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Початкова дата: 2023Ключові слова: search.filters.subject.двигуни внутрішнього згоряння

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання "Розрахунок механічної системи на вільні та вимушені крутильні коливання"
    (2023) Істомін, Олександр Євгенійович; Веретенніков, Євгеній Олександрович; Карпов, Вадим Олегович
    Робота транспортних машин супроводжується різноманітними проявами коливальних процесів. Одним із джерел високочастотних вібрацій є моторно-трансмісійна система, головним чином двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ). Будучи машиною з періодичним робочим процесом, ДВЗ створює змінні кутові деформації колінчастого валу, які у вигляді крутильних коливань поширюються далі на трансмісію і ведучі колеса. Ці вібрації негативно впливають на нормальну роботу агрегатів і систем транспортного засобу. Тому заходи щодо їх усунення приймаються вже на стадії проектування машини за результатами попередніх розрахунків. Крім того, в конструкцію вводяться спеціальні пристрої (антивібратори, демпфери), які призначені для гасіння коливань трансмісії. Завданням розрахунку системи, що розглядається, на крутильні коливання є визначення власних частот, обчислення резонансних амплітуд та максимальних динамічних напруг. Знання зазначених характеристик дозволяє визначити резонансні режими роботи машини, оцінити їх небезпеку і, в разі потреби, змінюючи конструктивні параметри, усунути ці режими з робочого діапазону. Крім того, розраховуючи систему на нерезонансні вимушені коливання, можна оцінити її вібраційну міцність за наявності тих чи інших періодичних зовнішніх впливів. У методичних вказівках наведено методику розрахунку моторно-трансмісійних систем на вільні та вимушені крутильні коливання. Дано рекомендації щодо побудови спрощеної розрахункової схеми, викладено порядок виконання розрахунково-графічного завдання. У програмі наведено блок-схему комп'ютерної програми.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Основи автоматики транспортних засобів"
    (2023) Костяник, Ірина Віталіївна; Істомін, Олександр Євгенійович
    Сучасним спеціалістам з галузевого машинобудування для успішного освоєння нової техніки необхідні міцні теоретичні знання в галузі теорії автоматичного керування, на базі якої створюються сучасні автоматичні системи. У зв’язку з виникненням та розвитком автоматичних систем з’явилася й галузь науки, що займається їх вивченням – автоматика. Автоматика є прикладною науковою дисципліною, яка вивчає принципи побудови та методи розрахунку автоматичних систем. Значну частину автоматики становить теорія автоматичного керування, яка складається з двох основних розділів – аналіз систем автоматичного керування і синтез систем автоматичного керування. Аналіз систем автоматики – це вивчення її властивостей; тобто дослідження існуючої системи. Синтез систем автоматики направлений на створення нових її варіантів. Метою вивчення дисципліни є надання студентам базових знань з основ теорії автоматичного керування, що складається з наступних основних частин: принципи побудови, методи аналізу і стійкість лінійних стаціонарних систем автоматичного керування (САК); дослідження характеристик агрегатів і стійкості САК транспортних засобів. Для закріплення вивчення теоретичного матеріалу передбачено комплекс лабораторних робіт, алгоритм проведення яких надано в методичних вказівках. В процесі виконання лабораторних робіт студенти освоюють методику дослідження лінійних систем автоматичного керування. При цьому необхідно вміння застосовувати знання таких основних розділів курсу, як «Елементи та ланки систем автоматичного керування», «Передавальні функції динамічних ланок», «Часові характеристики динамічних ланок», «Частотні характеристики динамічних ланок», «Стійкість лінійних систем автоматичного керування». Лабораторні роботи виконуються на персональних комп’ютерах із застосуванням інтерактивної програми MATLAB, що дає можливість досліджувати системи графічно, уникаючи багатьох нюансів, пов’язаних зі звичайним програмуванням.