Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Безступінчасті гідрооб'ємно-механічні трансмісії як невід'ємний елемент сучасних тракторів
(Севастопольський національний технічний університет, 2012) Самородов, Вадим Борисович; Єпіфанов, Віталій Валерійович; Бондаренко, Анатолій Ігорович
В роботі визначені переваги та недоліки гідрооб'ємно-механічних трансмісій, оцінено доцільність використання гідрооб'ємно-механічних трансмісій на тракторах.
Безступінчасті гідрооб'ємно-механічні трансмісії як невід'ємний елемент сучасних автомобілів, будівельної і спеціальної техніки
(Севастопольський національний технічний університет, 2012) Самородов, Вадим Борисович; Єпіфанов, Віталій Валерійович; Бондаренко, Анатолій Ігорович
В роботі визначені переваги та недоліки гідрооб’ємно-механічних трансмісій, області їх застосування, оцінено доцільність використання гідрооб’ємно-механічних трансмісій на автомобілях, будівельній і спеціальній техніці.
Інноваційні технології композиційного зміцнення поверхні елементів виробів для оборонної та енергетичної галузей
(НТУ "ХПІ", 2017) Марченко, Андрій Петрович; Ткачук, Микола Анатолійович; Соболь, Олег Валентинович; Посвятенко, Едуард Карпович; Хлань, Олександр Володимирович; Шейко, Олександр Іванович; Бабіч, О. О.; Фрід, О. Ю.; Погрібний, Микола Андрійович; Кравченко, Сергій Олександрович
Для вирішення актуальної та важливої проблеми підвищення міцності деталей бойових броньованих машин та інших об’єктів військової та цивільної техніки розроблено метод дискретного зміцнення. Крім того, розроблено та досліджено технології інтенсивного холодного пластичного деформування, спрямованого мікродугового оксидування, інноваційної високощільної вакуумно-плазмової обробки, комплексної обробки струмами високої частоти та термічного впливу, а також комплексного застосування декількох технологій у одному технологічному процесі.
Оцінка впливу нерівномірності крутного моменту ДВЗ на додаткові втрати енергії при використанні гібридного електромеханічного приводу ведучих коліс
(НТУ "ХПІ", 2016) Кайдалов, Руслан Олегович
Показано вплив нерівномірності крутного моменту двигунів внутрішнього згоряння на тягову силу автомобіля. Встановлено, що ця нерівномірність призводить до непродуктивних додатковихвитрат енергії автомобіля. Проведено оцінку зниження непродуктивних втрат енергії двигуна на рух автомобіля при використанні гібридного електромеханічного приводу ведучих коліс. Запропоновано метод оцінки непродуктивних витрат енергії на рух автомобіля такритерій для їх оцінювання, що представляє собою співвідношення додаткової витрати енергії до роботи сил зовнішнього опору руху автомобіля. Отримано аналітичний вираз для визначення коефіцієнта непродуктивних втрат енергії автомобіля з гібридним електромеханічним приводом ведучих коліс.
Експериментальне дослідження системи метання газо-детонаційним зарядом
(НТУ "ХПІ", 2015) Сакун, Олександр Валерійович; Хілько, Ю. В.; Коритченко, Костянтин Володимирович; Белоусов, І. О.
В статье представлены результаты экспериментальной проверки возможности практической реализации системы метания газо-детонационным зарядом. Исследовано изменение светимости выстрела при изменении режима сгорания заряда с дефлаграционного на детонационный, влияние начального давления на коэффициент полезного действия выстрела.