Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічні напрямки розвитку об'єктів бронетехніки
    (НТУ "ХПІ", 2017) Александров, Євген Євгенович; Костяник, Ірина Віталіївна
    Наприкінці 80-х років минулого сторіччя почалася розробка танків четвертого післявоєнного покоління. Ці роботи продовжуються з тією чи іншою мірою інтенсивності практично у всіх країнах світу, що виробляють танки. Підвищення рухомості планується досягти за допомогою підвищення потужності ДВЗ до 1750-2000 к. с.; підвищення захищеності – за рахунок використання достатньо вдосконаленого динамічного захисту; підвищення вогневої могутності – за рахунок використання електромагнітних гармат, підвищення калібру основного озброєння і застосування цифрових систем керування вогнем.
  • Ескіз
    Документ
    Основные этапы синтеза SEP системы и ее компоненты основных свойств ОБТТ
    (НТУ "ХПИ", 2015) Волосников, С. А.
    Использование функционально-структурного синтеза сложной человекоуправляемой системы типа ОБТТ позволяет определять элементы SEP системы, которые максимально повышают действительные показатели огневой мощи, защищенности, подвижности и командной управляемости до уровня заложенного конструкцией машины.