Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Основи автоматичного управління"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Костяник, Ірина Віталіївна; Істомін, Олександр Євгенійович; Сівих, Дмитро Георгійович
Сучасним спеціалістам з прикладної механіки та галузевого машинобудування для успішного освоєння нової техніки необхідні міцні теоретичні знання в галузі теорії автоматичного керування, на базі якої створюються сучасні автоматичні системи. У зв’язку з виникненням та розвитком автоматичних систем з’явилася й галузь науки, що займається їх вивченням – автоматика. Автоматика є прикладною науковою дисципліною, яка вивчає принципи побудови та методи розрахунку автоматичних систем. Значну частину автоматики становить теорія автоматичного керування, яка склада ється з двох основних розділів – аналіз систем автоматичного керування і синтез систем автоматичного керування. Аналіз систем автоматики – це вивчення її властивостей; тобто дослідження існуючої системи. Синтез систем автоматики направлений на створення нових її варіантів. Метою вивчення дисципліни є надання студентам базових знань з ос нов теорії автоматичного керування, що складається з наступних основних частин: принципи побудови, методи аналізу і стійкість лінійних стаціонарних систем автоматичного керування (САК); дослідження характеристик агрегатів і стійкості САК транспортних засобів. Для закріплення вивчення теоретичного матеріалу передбачено комплекс лабораторних робіт, алгоритм проведення яких надано в методичних вказівках. В процесі виконання лабораторних робіт студенти засвоюють методику дослідження лінійних систем автоматичного керування. При цьому необхідно вміння застосовувати знання таких основних розділів курсу, як «Елементи та ланки систем автоматичного керування», «Передавальні функції динамічних ланок», «Часові характеристики динамічних ланок», «Частотні характеристики динамічних ланок», «Стійкість лінійних систем автоматичного керування».
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Муфти зчеплення колісних та гусеничних машин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Веретенніков, Євгеній Олександрович; Сівих, Дмитро Георгійович; Карпов, Вадим Олегович
Мета лабораторної роботи: вивчити устрій, принцип роботи та регулювання муфт зчеплення колісних та гусеничних машин, а також їх приводів керування. Знати призначення, класифікацію та вимоги до зчеплень.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Механізм передач та повороту багатоцільового гусеничного транспортера тягача легкоброньованого (МТ-ЛБ)"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Веретенніков, Євгеній Олександрович; Сівих, Дмитро Георгійович; Карпов, Вадим Олегович
Мета лабораторної роботи – вивчити устрій та роботу механізму передач та повороту (МПП) багатоцільового транспортера-тягача гусеничного легкого броньованого (МТ-ЛБ).
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Тривальні коробки передач армійських автомобілів ГАЗ-66, ЗіЛ-131"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Веретенніков, Євгеній Олександрович; Сівих, Дмитро Георгійович; Карпов, Вадим Олегович
Мета лабораторної роботи - вивчити устрій та роботу автомобільних тривальних коробок передач ГАЗ-66, ЗіЛ-131, принцип їх роботи, потоки потужності, що передаються на кожній передачі, роботу муфти перемикання з синхронізатором, а також привід керування коробкою передач. Знати призначення та вимоги до коробок передач.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Моделювання процесів у галузевому машинобудуванні". Частина 1
(2019) Костяник, Ірина Віталіївна; Істомін, Олександр Євгенійович
Повсюдне використання комп’ютерних технологій при проєктуванні та дослідженні різноманітних механічних та електромеханічних систем транспортних засобів (ТЗ) вимагає від сучасного інженера оволодіння навичками використання сучасних програмних додатків. Однією з дисциплін, що безпосередньо пов’язана із застосуванням комп’ютерних технологій, є "Моделювання процесів у галузевому машинобудуванні". Вона вивчає основні методи побудови і дослідження математичних моделей механічних та елек-тромеханічних систем з використанням сучасних програмних засобів, що дозволяє в достатній мірі проаналізувати існуючі конструкції ТЗ і спроєктувати нові. У процесі виконання лабораторних робіт студенти освоюють методи побудови і дослідження математичних моделей механічних та електромеханічних систем ТЗ. Лабораторні роботи виконуються на персональних комп’ютерах із застосуванням інтерактивної програми MATLAB. Одним з інструментаріїв MATLABа є SIMULINK, який використовується для моделювання і аналізу величезної кількості фізичних і математичних систем, включаючи системи з нелінійними елементами та системи, які використовують безперервний та дискретний час. Як розширення MATLABа, SIMULINK додає багато особливостей в динамічні системи, при цьому зберігаючи всі основні можливості MATLABа. Використання MATLABа дає можливість моделювати системи графічно, уникаючи багатьох нюансів, пов’язаних зі звичайним програмуванням.