Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20223

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.CALS-concept

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційний менеджмент для супроводження життєвих циклів високотехнологічних машинобудівних виробів: принципи та підходи впровадження в Україні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Скворчевський, Олександр Євгенович
    Під час повоєнного відновлення української промисловості доцільно використовувати найсучасніші технології, зокрема інформаційні. Значне руйнування промислових об’єктів є трагедією, але відкриває можливості для стрибка до рівня Індустрії 4.0 і навіть Індустрії 5.0, пропустивши рівень Індустрії 3.0+, якого більшість українських підприємств поки не досягли. Тому зараз необхідно вивчити наукові принципи та основи, на яких буде формуватися майбутня українська промисловість та економіка загалом. Успішне впровадження багатьох інших компонентів четвертої промислової революції, зокрема цифрові двійники та інтернет речей, значною мірою залежить від успішного інформаційного менеджменту. Метою роботи є дослідження перспектив та формування методологічних засад використання Through-Life Information Management в українському високотехнологічному машинобудуванні. Дослідження базувалося на аналізі сучасного стану розвитку інформаційного менеджменту (зокрема Through-Life Information Management) в Україні та світового рівня розвитку Through-Life Information Management. Проведено порівняння сучасного рівня наукових досліджень в Україні зі світовим рівнем розвитку Through-Life Information Management. На основі цього порівняльного аналізу здійснено синтез принципів упровадження Through-Life Information Management в українське високотехнологічне машинобудування. Показано, що важливо впроваджувати Through-Life Information Management разом з іншими Continuous Acquisition and Life-Cycle Support системами та технологіями. Процес упровадження Through-Life Information Management у високотехнологічну машинобудівну галузь України повинен мати ітеративний характер із постійним розширенням сфери застосування Through-Life Information Management. Крім того, Through-Life Information Management, як і інші ідеї та принципи концепції Continuous Acquisition and Life-Cycle Support, важливо впроваджувати в навчальний процес технічних університетів і коледжів. Уперше запропоновано алгоритмічну схему процесу впровадження Through-Life Information Management в українське високотехнологічне машинобудування
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження принципів побудови баз даних зразків високотехнологічної машинобудівної продукції на основі базової моделі даних NATO CALS
    (Вінницький національний технічний університет, 2021) Скворчевський, Олександр Євгенович
    Необхідність розвитку високотехнологічного машинобудування в Україні вимагає впровадження інформаційних техно-логій на всіх етапах життєвих циклів машинобудівної продукції. Це вимагає впровадження концепції Continuous Acquisition and Life-cycle Support (CALS), яка давно використовується в технологічно розвинених країнах для вищезазначених цілей. Збір та обробка даних, які генерує зразок високотехнологічної машинобудівної продукції, буде корисним для зменшення витрат при експлуатації, збільшення строку служби, підвищення швидкості організації ремонтних робіт, оптимізації за різними критеріями модернізації зразка високотехнологічної машинобудівної продукції, сприяти розробці нових аналогічних зразків машинобудівних виробів тощо. Метою статті є визначення наукових основ використання базової моделі даних NATO CALS для побудови баз даних зразків висо-котехнологічної машинобудівної продукції, зокрема зразків озброєння та військової техніки. Поставлена мета досягається шляхом співставлення рекомендацій з керівних документів NATO та українських можливостей побудови інформаційних систем підприєм-ствами машинобудівної галузі та експлуатантами їх продукції. Показано, що основні теоретичні підходи для побудови моделей даних зразків високотехнологічної машинобудівної продукції, наведені в керівних документах NATO з CALS-технологій та систем, є актуальними. Однак потрібні більш сучасні та доступні інструменти для побудови моделей даних та моделей баз даних, причому принципи семантичної розбивки продукту та виділення сутностей, зв’язків та атрибутів можуть бути взяті із керівних документів NATO практично без доповнень. У якості перспектив подальших досліджень пропонується провести порівняльний аналіз нотацій, мов моделювання та програмних продуктів, які їх реалізують для моделювання даних високотехнологічної машинобудівної продукції.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання моделі даних NATO CALS в інноваційному машинобудуванні країн Балтійсько-чорноморського регіону
    (Одеський національний морський університет, 2020) Скворчевський, Олександр Євгенович
    CALS-концепція є необхідним інструментом супроводження життєвих циклів таких високотехнологічних машинобудівних виробів, як літаки, об'єкти бронетехніки, кораблі тощо. Зародившись у 80-х роках ХХ-го століття для логістичного супроводження процесів створення, експлуатації та утилізації озброєння та військової техніки у США, CALS-концепція сьогодні є необхідним інструментом як у спеціальному, так і в цивільному машинобудуванні розвинених країн. На жаль, в Україні, як загалом у Балтійсько-чорноморському регіоні, питанням упровадження CALS-концепції у високотехнологічне машинобудування приділяється дуже мало уваги. Одним із найважливіших інструментів концепції для менеджменту даних є модель даних НАТО CALS. Метою цієї роботи є аналіз моделі даних НАТО CALS на предмет її впровадження в менеджмент даних високотехнологічного машинобудування країн Балтійсько-чорноморського регіону. У результаті була розглянута модель даних НАТО CALS за NATO CALS Handbook як основним керуючим документом НАТО із впровадження CALS-концепції, а також іншими допоміжними джерелами. Як висновки було визначено, що переваги застосування моделі даних НАТО CALS у менеджменті даних високотехнологічного машинобудування дадуть змогу країнам Балтійсько-чорноморського регіону більше інтегруватися в євроатлантичні структури та пожвавлять інтеграційні процеси у високотехнологічних галузях регіону. Це приведе до підвищення суб'єктності та ваги країн регіону на міжнародній арені за рахунок проєктування та виробництва сучасної високотехнологічної машинобудівної продукції, зокрема озброєння та військової техніки. Перепони на шляху впровадження CALS-концепції в Балтійсько-чорноморському регіоні взагалі та моделі даних НАТО CALS зводяться до двох основних причин – політичної волі до інтеграції високотехнологічного машинобудування країн регіону та вкрай низького кадрового забезпечення у сфері CALS. Ці проблеми можуть вирішуватися за рахунок збільшення публікаційної активності в напрямі досліджень для підвищення інтересу наукового співтовариства, менеджменту підприємств та широкої спільноти регіону до CALS-концепції.