Кафедра "Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1744

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kgm

Від 2005 року кафедра має назву "Інформаційні технології та системи колісних і гусеничних машин ім. О. О. Морозова", первісна назва – кафедра "Колісні та гусеничні машини".

Кафедра "Колісні та гусеничні машини" створена 2 грудня 1972 року. Ініціатором заснування кафедри був один із творців легендарного танка Т-34, головний конструктор ряду серійних танків (Т-44, Т-54, Т-64) і їхніх модифікацій, доктор технічних наук Олександр Олександрович Морозов, першим завідувачем – доктор технічних наук, професор Віталій Прокопович Аврамов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Контактна взаємодія торсіонного вала із шліцевою втулкою при пружно-пластичних деформаціях
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грабовський, Андрій Володимирович; Ткачук, Микола Миколайович; Заворотній, Антон Валерійович; Куценко, Сергій Володимирович; Саверська, Марія Сергіївна; Клочков, Ілля Євгенович; Ткачук, Микола Анатолійович; Зінченко, Олена Іванівна; Деревянкін, Роман Павлович
    Торсіонні вали є основним пружним елементом систем підресорювання значної кількості транспортних засобів. Для моделювання їх реакції на дію крутного моменту аналізується напружено-деформований стан із урахуванням контактної взаємодії із шліцевою втулкою. Установлені особливості розподілу контактного тиску між цими тілами. Визначено характер концентрації напружень у шліцевих впадинах головки вала. Розроблені моделі та методи досліджень, які дають можливість розробляти рекомендації стосовно проектних рішень при проєктуванні систем підресорювання транспортних засобів. Визначені чинники, які визначають міцність торсіонного вала за значень діаметрів головки торсіонного вала, що близькі до діаметрів стебла торсіонного вала. У випадку, що розглядається, це, у першу чергу, – міцність головки торсіонного вала. Зокрема, установлено, що при операціях виготовлення виникають значні пластичні деформації та контактні навантаження у головках торсіонних валів. Цей чинник є визначальним при обґрунтуванні проєктних параметрів торсіонних валів.
  • Ескіз
    Документ
    Оценка плавности хода гусеничной машины при использовании дополнительных демпфирующих устройств
    (НТУ "ХПИ", 2018) Воронцов, Сергей Николаевич
    Рассматривается задача оценки плавности хода гусеничной машины при использовании дополнительных демпфирующих устройств. Повышение требований к подвижности и, в частности, к плавности хода быстроходных гусеничных машин привело к необходимости увеличения энергоемкости системы подрессоривания. Одним из способов улучшения плавности хода и снижения перегрева гидравлических амортизаторов является установка дополнительных демпфирующих устройств, которые вступают в действие в конце динамического хода катка, работая совместно с основным амортизатором. Это позволяет снизить поглощаемую мощность демпфирующих устройств на всех режимах движения машины при условии сохранения необходимой плавности хода. В статье приведены, полученные в результате математического моделирования, скоростные характеристики модернизированной системы подрессоривания. Дана оценка полученных результатов в сравнении с исходными характеристиками. Приведена оценка уровня мощностей, поглощаемых основными и дополнительными демпфирующими элементами при движении по неровностям.