Кафедра "Іноземні мови"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2854

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/foreign

Кафедра "Іноземні мови» була заснована у 1950 році з ініціативи доктора фізико-математичних наук А. П. Рогінського.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри навчають іноземній мові майбутніх спеціалістів різних інженерних галузей. Понад 20 років кафедра успішно співпрацює з Мовним центром Магдебурського університету (Німеччина).

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 7 кандидатів наук: 4 – педагогічних, 2 – філологічних, 1 – технічних наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гармаш, Сергій ВолодимировичDOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.20998/2519-4461.2023.6.19

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Кадрова безпека країни в період глобалізаційних перетворень
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гармаш, Сергій Володимирович; Дюжев, Віктор Геннадійович
    Задачею статті є виявлення проблемних моментів для країни в умовах глобалізаційних перетворень, а саме – в аспекті кадрової безпеки країни на перспективу. Сталому розвитку України в умовах глобалізації та європейської світової інтеграції присвячено багато досліджень, які аналізують проблеми, перспективи та ефективність впливу глобалізаційних процесів на розвиток світової та національних економік. Стрімкі зміни, які відбуваються під час переходу від однополярного до багатополярного світоустрію, суттєво відображаються і на людському ресурсі. Сировинна модель економіки; цілеспрямоване знищення цілих галузей промисловості, які випускали продукцію з високою доданою вартістю; перетворення країни на аграрну територію змусило мільйони працездатного населення від’їжджати за кордон у пошуках заробітку для себе та своїх родин. "Владно-олігархічній верхівки України масова еміграція вигідна. По-перше, знижується соціальне напруження за рахунок виїзду за кордон активної частини суспільства. По-друге, Україна отримує від трудових мігрантів значні валютні надходження, які підтримують розвалену економіку країни, забезпечують олігархату можливість подальшого підвищення цін і тарифів, а також виводу капіталу за кордон…" Військові дії на території країни тільки прискорили процес відтоку працездатного населення у молодому віці. "Кількість українських біженців за кордоном може сягати 6,7 млн осіб. Україна ризикує втратити мільйони громадян. Міграція мільйонів українців важко бʼє по вітчизняній економіці. За оцінками ЦЕС, Центру економічного відновлення та Інституту демографії, внаслідок виїзду громадян країні до 2032 року бракуватиме 3,1-4,5 млн. працівників. Як наслідок, втрати економіки за цей період можуть сягнути 113 млрд. дол. Залежно від того, скільки українців не повернеться додому після завершення війни, втрати економіки внаслідок падіння виробництва та споживання можуть коливатися в діапазоні 2,6-7,7% ВВП на рік. У довгостроковій перспективі вони зростатимуть, оскільки на ринок праці не виходитимуть діти біженців, які поїхали за кордон. Якщо для економіки України втрата біженців ризикує стати катастрофою, то для економік країн, де вони перебувають, це – справжній подарунок. Уряди цих держав зацікавлені в тому, аби українці розвивали їхні економіки".