Кафедра "Фізичне виховання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport
Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .
Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Роль фізичної підготовки у формуванні патріотичних цінностей серед молоді: досвід різних країн(Видавництво УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович; Хірний, Сергій ВолодимировичСтаття спрямована на аналіз різних підходів до використання фізичної підготовки для формування патріотичних цінностей серед молоді в різних країнах. Метою дослідження є аналіз впливу фізичної підготовки на формування патріотичних цінностей серед молоді з урахуванням досвіду США, Ізраїлю та Японії. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі літературних джерел, порівняльному аналізі підходів до фізичної підготовки та емпіричних дослідженнях, що включають збір та аналіз даних щодо програм фізичної підготовки та їх впливу на формування патріотичних цінностей. Одним із ключових висновків є те, що у США, Ізраїлі та Японії фізична підготовка відіграє важливу роль у житті молоді та вихованні національної свідомості. Це підтверджує важливість здорового способу життя та фізичного розвитку як складника загального добробуту суспільства. Наукова новизна полягає у систематизації та порівняльному аналізі даних з різних країн, що дозволяє визначити спільні тенденції та виявити специфіку кожного підходу. Дослідження показало, що конкретні підходи та стратегії до використання фізичної підготовки для формування патріотичних цінностей можуть відрізнятися залежно від культурного та історичного контексту кожної країни. Висновки дослідження підтверджують, що використання фізичної підготовки для формування патріотичних цінностей є ефективним підходом у всіх трьох країнах. Через спільні тренування, спортивні змагання та військову підготовку відбувається побудова групової ідентичності та відчуття належності до країни. Узагальнення результатів дослідження надає підстави для рекомендацій щодо використання позитивного досвіду країн-лідерів у цій сфері для підтримки патріотичних цінностей та національної ідентичності в Україні, особливо в умовах після повномасштабного воєнного вторгнення з боку Російською Федерації.Документ Інноваційні підходи до формування здоров'язбережувального способу життя серед студентської аудиторії в умовах воєнного стану в Україні(Видавництво УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович; Хірний, Сергій ВолодимировичМета дослідження полягала у виявленні та аналізі інноваційних підходів до формування здоров’язбережувального способу життя серед студентської аудиторії в умовах воєнного стану в Україні. Для досягнення цієї мети використовувався комплексний підхід, що включав аналіз наукової літератури, проведення опитувань та інтерв’ю з представниками студентської аудиторії, а також спостереження за результатами реалізації різноманітних програм та ініціатив, спрямованих на формування здоров’язбережувального способу життя. За результатами дослідження встановлено, що студенти усвідомлюють важливість здоров’язбережувального способу життя, але часто стикаються з рядом перешкод, таких як недостатність вільного часу, слабка мотивація, обмежений доступ до спортивних майданчиків. Особливу увагу було приділено впливу воєнного стану на психічне та фізичне здоров'я студентів. Було виявлено, що загроза під час воєнного стану призводить до стресу та тривожності серед студентської аудиторії та небезпеки для життя, що ускладнює збереження їхнього здоров’я. Наукова новизна дослідження полягає в ідентифікації проблеми формування здоров’язбережувального способу життя серед студентів під час воєнного стану та запропонованих інноваційних підходів до її вирішення. Зокрема, важливими результатами є розроблені ідеї створення онлайн-ресурсів для фізичної активності, проведення віртуальних тренувань та популяризації здорового способу життя через освітні заходи. Загальні висновки дослідження підтверджують необхідність реалізації інноваційних програм з формування здоров’язбережувального способу життя серед студентів в умовах воєнного стану. Пропоновані підходи можуть сприяти підвищенню фізичного та психічного добробуту студентської аудиторії, забезпечуючи їх необхідними знаннями та ресурсами для збереження здоров’я. Для успішної реалізації цих програм необхідна підтримка від керівництва закладів вищої освіти, а також підвищення кваліфікації викладацького персоналу у напрямку здоров’язбережувального способу життя та рівня цифрової компетентності в професійній діяльності.Документ Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій РіпатовичМета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.Документ Методичні вказівки "Раціональне харчування та оптимізація питного режиму студентів"(2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Ляшуга, І. Ю.; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович; Абрамова, О. В.Крім соціальних та біологічних факторів здоров’я нашої молоді багато в чому визначається суб’єктивним ставленням людини до свого здоров’я та здоров’я оточуючих людей, її способом життя.