Кафедра "Фізичне виховання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport

Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .

Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20232

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-3812-292XКлючові слова: search.filters.subject.students

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка фізичної підготовленості студентів секції важкої атлетики та скандинавської ходьби)
    (Запорізький національний університет, 2022) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна
    У статті проаналізовано наявні види контролю та обґрунтовано зміст тестів і нормативів для оцінювання фізичної підготовленості студентів під час проведення навчальних занять з важкої атлетики та скандинавської ходьби, оцінено фізичну підготовленість студентів (секцій важкої атлетики та скандинавської ходьби). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 24 студенти (чоловіки, основна медична група) зі спортивної спеціалізації «важка атлетика» та 24 студенти (чоловіки, основна медична група) секції скандинавської ходьби. Експеримент тривав протягом навчального року, заняття проводились за розкладом два рази на тиждень. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури; педагогічне спостереження; тестування студентів. Результати. Застосовано комплексний аналіз з видів підготовленості студентів. Розглянуто вплив і взаємодію вправ з комплексів тестів із загальної фізичної та зі спеціальної фізичної підготовленості на студентів-важкоатлетів та студентів секції скандинавської ходьби. Виявлено рівень розвитку показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів НТУ «ХПІ», які займаються у секціях важкої атлетики та скандинавської ходьби. За даними дослідження студенти секції важкої атлетики мають високі показники за результатами тестування сили, а саме в підтягуванні на перекладині, стрибку у довжину з місця та нахилі тулуба вперед з положення сидячи, низькі показники в тестуванні витривалості. У студентів секції скандинавської ходьби, навпаки, найкращі показники у тестуванні рівномірного бігу 3000 м та гнучкості. Запропоновано засоби оцінювання спеціальної фізичної підготовленості для секції важкої атлетики: стрибок угору з місця, потрійний стрибок у довжину, згинання і розгинання рук в упорі на підлозі з оплеском, піднімання ніг угору з вису на перекладині, та секції скандинавської ходьби: ходьба з палками на 100 метрів з виконанням елементів техніки скандинавської ходьби. Висновки. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів, які займаються важкою атлетикою та скандинавською ходьбою. Відмінний рівень мають 25% студентів, а 16,7% студентів – добрий рівень, 50% студентів – задовільний рівень і 8,3% студентів – незадовільний рівень фізичної підготовленості. Оптимальне поєднання засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки підвищує рівень працездатності студентів, сприяє ефективному виконанню тренувальних навантажень та більш швидкої спортивної результативності.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні
    (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович
    Мета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.
  • Ескіз
    Документ
    Попередження девіантної поведінки студентів у закладах вищої освіти
    (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Юшко, Олексій Володимирович
    У статті проаналізовано основні напрями попередження девіантної поведінки студентів у закладах вищої освіти. До провідних напрямів віднесено: удосконалення системи роботи закладів вищої освіти з формування здорового способу життя; підготовку викладачів до формування здорового способу життя студентів, профілактики їхньої девіантної поведінки; вивчення теоретичних основ профілактики девіантної поведінки студентів вищої школи в поєднанні з практичною реалізацією їх вимог у повсякденній життєдіяльності; просвіту батьків про здоровий спосіб життя, профілактику шкідливих звичок, шляхи вироблення в молоді імунітету до негативних впливів оточуючого середовища; широку пропаганда питань профілактики девіантної поведінки студентів у засобах масової інформації; відновлення і вдосконалення студентського самоврядування, яке розвиває організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативу, на якому можна побудувати роботу студентської молоді з профілактики девіантної поведінки за участю вчителів та батьків. До перспективної тематики подальших наукових пошуків віднесено питання організації профілактичної діяльності зі студентами на заняттях з фізичної культури та спорту.