Кафедра "Фізичне виховання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport

Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .

Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Актуальність здоров'язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Єфременко, Андрій; Крайник, Ярослав; Федорина, Тетяна Євгеніївна; Петренко, Валерій Іванович; Фоменко, Вікторія Вікторівна; Казак, Володимир Юрійович
Розвиток знань та умінь щодо збереження здоров’я здобувачів освіти є одним з ключових завдань навчального процесу в сфері фізкультурно-спортивної освіти. Необхідно формувати в майбутніх тренерів у процесі навчання розуміння важливості збереження власного та здоров’я молодих спортсменів. Мета: обґрунтувати значення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Матеріал і методи: теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Підготовка сучасного тренера з виду спорту не буде якісною без сформованості в структурі професійної компетентності орієнтації на збереження здоров’я. Уявлення про здоров’язбережувальну компетентність тренера з виду спорту та її формування в процесі навчання залишається недостатньо розробленим. Її структура мусить включати характеристики, які забезпечують втілення здоров’язбереження як на особистісному рівні спортивного тренера, а також які будуть сформовані в процесі підготовки вихованців. Основою здоров’язбережувальної компетентності тренера з виду спорту є розуміння сутності спорту як діяльності спрямованої на формування, збагачення та збереження здоров’я тих, хто займаються, а не тільки на досягнення найвищого результату у змаганнях. Відповідно до цієї мети мусить будуватися спеціалізована фахова підготовка майбутніх спортивних тренерів. Висновки. Виявлено, що недостатньо уваги приділяється процесу розвитку уявлень майбутніх тренерів з виду спорту щодо оздоровчої спрямованості майбутньої професійної діяльності. Встановлені напрямки, які слід розвивати в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Визначено, що першочергове значення у якісній фаховій діяльності спортивного тренера мають теоретичні знання та практичні навички щодо забезпечення здоров’я атлетів на різних етапах багаторічної підготовки. Вони спираються на особистісний рівень прихильності до ведення здорового способу життя, а також володіння стратегіями формування здоров’язбережувального середовища навчально-тренувального процесу. Подальше формулювання чітких вимог до здоров’язбережувальної компетентності спортивних тренерів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів.
Формування здоров'язбережувальної компетентності у здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Ганчева, Крістіна Миколаївна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Мироненко, Світлана Георгіївна
У статті досліджуються питання головних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту. Розглянуто, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Визначено, що компетентність – це готовність вирішувати завдання зі знаннями справи. Надано авторське визначення здоров’язбережувальної компетентності: це знання особистості щодо основ здоров’я: психічного, фізіологічного та духовного; вміння: дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування; навички: здійснювати різні вправи, займатися психогігієною та психопрофілактикою щодо власних сфер здоров’я. Розроблено структуру здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти. До неї віднесено наступні компоненти: когнітивний, емоційно-рефлексивний, мотиваційний та вольовий. Охарактеризовано, що: когнітивний компонент здоров’язбережувальної компетентності полягає у формуванні знань щодо фізичного виховання та спорту, про закономірності збереження і розвитку здоров’я і прагнення до самоосвіти в питаннях здоров’язбереження; емоційно-рефлексивний компонент полягає у здійсненні постійного аналізу та осмислення своїх власних дій та емоційних станів самопізнання в процесі заняття фізичною культурою та спортом; мотиваційний компонент здоров’язбережувальної компетентності має на меті постійне спонукання до занять фізичною культурою та спортом, задля забезпечення здорового способу життя; вольовий компонент – це здатність зосереджуватися на досягненні мети, пошуку шляхів та способів дотримання вибраної стратегії вдосконалення знань та постійне заняття фізичною культурою та спортом. Акцентовано увагу на тому, що для того, щоб студенти набули навичок здоров’язбереження, необхідно впроваджувати в освітню діяльність низку завдань: оздоровчих; освітніх; виховних. Зроблено висновок, що розвиток здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичної культури і спорту набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки йдеться про формування системи ціннісних орієнтацій і установок, що відповідають активній життєвій позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному та професійному середовищі.
Робоча програма з навчальної дисципліни "Долікарська медична допомога"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Білоус, Олеся Валеріївна
Метою навчальної дисципліни «Долікарська медична допомога» є отримання базових знань з роботи організму під час травм, стресів, ситуацій що погрожують життю та здоров`ю людини та формування вміння надати невідкладну долікарську допомогу в цих ситуаціях щоб зберегти життя. Програма акцентує увагу студентів на сучасних досягненнях в сфері невідкладної допомоги. Крім того, вивчення дисципліни має на меті формування світогляду, розвитку інтелекту, ерудиції, формування професійних компетенцій зі спеціальності.
Профілактика остеохондрозу грудного відділу хребта у дорослого населення з використанням функціональних петель TRX
(2022) Долгарева, Марія Георгіївна
Робоча програма навчальної дисципліни "Фiзична реабiлiтацiя i масаж"
(2023) Фоменко, Вікторія Вікторівна
Метою навчальної дисципліни «Фiзична реабiлiтацiя i масаж», є формування сучасного мислення та системи спеціальних знань з основ реабілітації та масажу. Формування умінь щодо організації та проведення реабілітації, масажу при різноманітних захворюваннях. Формування у студентів комплексу спеціальних знань і практичних умінь, які зможуть застосовувати у спорті, вищих досягнень, фізичній реабілітації та фізичній терапії.
Технологія відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Церетелі, Вікторія Олександрівна; Гасан, Юлія Миколаївна
Мета роботи – визначити ефективність запропонованої технології відновлення функціонального стану студентів, котрі опинилися в умовах обмеженого простору через пандемію, воєнний стан у країні або неможливість користування запропонованими засобами фізичної активності за межами одного приміщення. Методи дослідження. Для визначення функціонального стану студентів використовували опитувальники (ступінь хронічного стомлення та гострого фізичного стомлення), та визначення фізіологічних резервів організму студента за індексом Руф’є. Результати. Запропоновано під час дистанційного навчання, коли студенти більшу часу проводять в обмеженому просторі, для підтримання та поліпшення функціонального стану, виконувати вправи з фітнес-йоги, включати психоемоційне тренування та на протязі доби робити рухові хвилини. Виявлено рівень стомлення та функціонального стану студентів експериментальної групи на початку та у кінці експерименту, після застосування розробленої технології. Встановлено залежність функціонального стану від рухової активності. Висновки. Доведена ефективність застосування розробленої технології відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору.
Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович
Мета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.
Підвищення рівня загальної витривалості у студенток спеціальної медичної групи
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Афанасьєва, Олена Миколаївна; Юрченко, Вікторія Борисівна; Натарова, Вікторія Вікторівна
Вивчені та проаналізовані методики виховання загальної витривалості попереднього досвіду. Виявлені та перевірені на практиці найбільш ефективні засоби виховання загальної витривалості у студенток спеціальної медичної групи 1-2 курсу навчання.
Особливості проведення занять з фізичного виховання зі студентами спеціальної медичної групи
(Букаев Вадим Викторович, 2013) Церетелі, Вікторія Олександрівна
Формування обізнаності з фізичної культури у студентів спеціальної медичної групи
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна
Розглянуті питання обізнаності з фізичної культури серед студентської молоді. Розроблені, впровадженні та експериментально перевірені педагогічні умови щодо підвищення знань з фізичної культури студентів спеціальної медичної групи 1–3 курсів навчання.