Кафедра "Фізичне виховання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport

Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .

Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Актуальність здоров'язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Єфременко, Андрій; Крайник, Ярослав; Федорина, Тетяна Євгеніївна; Петренко, Валерій Іванович; Фоменко, Вікторія Вікторівна; Казак, Володимир Юрійович
Розвиток знань та умінь щодо збереження здоров’я здобувачів освіти є одним з ключових завдань навчального процесу в сфері фізкультурно-спортивної освіти. Необхідно формувати в майбутніх тренерів у процесі навчання розуміння важливості збереження власного та здоров’я молодих спортсменів. Мета: обґрунтувати значення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Матеріал і методи: теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Підготовка сучасного тренера з виду спорту не буде якісною без сформованості в структурі професійної компетентності орієнтації на збереження здоров’я. Уявлення про здоров’язбережувальну компетентність тренера з виду спорту та її формування в процесі навчання залишається недостатньо розробленим. Її структура мусить включати характеристики, які забезпечують втілення здоров’язбереження як на особистісному рівні спортивного тренера, а також які будуть сформовані в процесі підготовки вихованців. Основою здоров’язбережувальної компетентності тренера з виду спорту є розуміння сутності спорту як діяльності спрямованої на формування, збагачення та збереження здоров’я тих, хто займаються, а не тільки на досягнення найвищого результату у змаганнях. Відповідно до цієї мети мусить будуватися спеціалізована фахова підготовка майбутніх спортивних тренерів. Висновки. Виявлено, що недостатньо уваги приділяється процесу розвитку уявлень майбутніх тренерів з виду спорту щодо оздоровчої спрямованості майбутньої професійної діяльності. Встановлені напрямки, які слід розвивати в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Визначено, що першочергове значення у якісній фаховій діяльності спортивного тренера мають теоретичні знання та практичні навички щодо забезпечення здоров’я атлетів на різних етапах багаторічної підготовки. Вони спираються на особистісний рівень прихильності до ведення здорового способу життя, а також володіння стратегіями формування здоров’язбережувального середовища навчально-тренувального процесу. Подальше формулювання чітких вимог до здоров’язбережувальної компетентності спортивних тренерів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів.
Формування здоров'язбережувальної компетентності у здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Ганчева, Крістіна Миколаївна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Мироненко, Світлана Георгіївна
У статті досліджуються питання головних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту. Розглянуто, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Визначено, що компетентність – це готовність вирішувати завдання зі знаннями справи. Надано авторське визначення здоров’язбережувальної компетентності: це знання особистості щодо основ здоров’я: психічного, фізіологічного та духовного; вміння: дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування; навички: здійснювати різні вправи, займатися психогігієною та психопрофілактикою щодо власних сфер здоров’я. Розроблено структуру здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти. До неї віднесено наступні компоненти: когнітивний, емоційно-рефлексивний, мотиваційний та вольовий. Охарактеризовано, що: когнітивний компонент здоров’язбережувальної компетентності полягає у формуванні знань щодо фізичного виховання та спорту, про закономірності збереження і розвитку здоров’я і прагнення до самоосвіти в питаннях здоров’язбереження; емоційно-рефлексивний компонент полягає у здійсненні постійного аналізу та осмислення своїх власних дій та емоційних станів самопізнання в процесі заняття фізичною культурою та спортом; мотиваційний компонент здоров’язбережувальної компетентності має на меті постійне спонукання до занять фізичною культурою та спортом, задля забезпечення здорового способу життя; вольовий компонент – це здатність зосереджуватися на досягненні мети, пошуку шляхів та способів дотримання вибраної стратегії вдосконалення знань та постійне заняття фізичною культурою та спортом. Акцентовано увагу на тому, що для того, щоб студенти набули навичок здоров’язбереження, необхідно впроваджувати в освітню діяльність низку завдань: оздоровчих; освітніх; виховних. Зроблено висновок, що розвиток здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичної культури і спорту набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки йдеться про формування системи ціннісних орієнтацій і установок, що відповідають активній життєвій позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному та професійному середовищі.
Технологія відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Церетелі, Вікторія Олександрівна; Гасан, Юлія Миколаївна
Мета роботи – визначити ефективність запропонованої технології відновлення функціонального стану студентів, котрі опинилися в умовах обмеженого простору через пандемію, воєнний стан у країні або неможливість користування запропонованими засобами фізичної активності за межами одного приміщення. Методи дослідження. Для визначення функціонального стану студентів використовували опитувальники (ступінь хронічного стомлення та гострого фізичного стомлення), та визначення фізіологічних резервів організму студента за індексом Руф’є. Результати. Запропоновано під час дистанційного навчання, коли студенти більшу часу проводять в обмеженому просторі, для підтримання та поліпшення функціонального стану, виконувати вправи з фітнес-йоги, включати психоемоційне тренування та на протязі доби робити рухові хвилини. Виявлено рівень стомлення та функціонального стану студентів експериментальної групи на початку та у кінці експерименту, після застосування розробленої технології. Встановлено залежність функціонального стану від рухової активності. Висновки. Доведена ефективність застосування розробленої технології відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору.
Борьба со стрессом на занятиях по физическому воспитанию для студентов специальной медицинской группы
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2017) Дегтярева, Ирина Викторовна; Гасан, Юлия Николаевна; Алпатова (Войда), Алла Анатольевна
Время обучения в Вузе – сложный период, который характеризуется повышенной нагрузкой на все органы и системы организма студентов. Напряжение, которое испытывает современная молодёжь на фоне интенсификации интеллектуальных и эмоциональных нагрузок в процессе учебы, часто приводит к ухудшению их самочувствия и здоровья, о чем свидетельствует увеличение числа лиц, отнесенных к специальной медицинской группе. Выявлены и проверены на практике средства и методы борьбы со стрессом с помощью занятий физическим воспитанием у студентов, имеющих отклонения в состоянии здоровья. Проведенное исследование показывает неустойчивое эмоционально-напряженное состояние студентов, имеющих отклонения в здоровье, во время семестра и высокое стрессовое состояние во время экзаменационной сессии. Во время учебного процесса с помощью разнообразных физических упражнений, игр, аутогенной тренировки, способов саморегуляции и музыкального сопровождения преподаватель физического воспитания помогает снять стрессовое состояние и увеличить трудоспособность студента.
Аналіз адаптивних можливостей серцево-судинної системи студенток 1-2 курсів НТУ "ХПІ"
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2019) Арабаджи, Анна Юріївна; Федорина, Тетяна Євгеніївна; Фоменко, Вікторія Вікторівна
Проведено анкетування студентів та зроблений аналіз показників основних цінностей студентської молоді. Розроблена комплексна методика для занять ґрунтована на засобах і методах легкої атлетики. Проведено дослідження адаптаційних можливостей організму студентів, під час занять легкою атлетикою. Дана порівняльна характеристика процесу адаптації студентів першого та другого року навчання. Для аналізу адаптаційних можливостей використовувався метод варіаційної пульсометрії. Розглядаються основні напрями вдосконалення процесу фізичного виховання студентів ВНЗ. Акцентується увага на необхідності пошуку нових ефективних напрямків оздоровлення студентів, підвищення рівня їх фізичного розвитку та підготовленості. Показано, що процеси адаптації студентів, оцінені по характеру змін показників сердечного ритму мають позитивні тенденції протягом обох курсів при регулярних фізичних навантаженнях. Отримані результати дають можливість стверджувати, що виконання фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, що дозволяє зберегти й розвинути високу рухливість в опорно-руховому апарату.
Мотивація до занять фізичним вихованням у студентів спеціальної медичної групи НТУ "ХПІ"
(Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, 2016) Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна
Статья посвящена актуальной на сегодняшний день проблеме повышения мотивации к занятиям физическим воспитанием студентов специальной медицинской группы. На формирование мотивации влияют такие факторы как: содержание учебного процесса, формы организации занятий, стиль деятельности преподавателя. В исследовании определены обстоятельства, влияющие на посещение занятий по физическому воспитанию. Анализ анкетирования позволил определить доминирующие мотивы на занятиях по физическому воспитанию студентов специальной медицинской группы и определено, что студентам специальной медицинской группы интересно и теоретический курс по физическому воспитанию для умения самостоятельно выбирать нужный комплекс упражнений и дозировки их для каждого заболевания отдельно.