Кафедра "Фізичне виховання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport
Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .
Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Формування здоров'язбережувальної компетентності у здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Ганчева, Крістіна Миколаївна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Мироненко, Світлана ГеоргіївнаУ статті досліджуються питання головних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту. Розглянуто, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Визначено, що компетентність – це готовність вирішувати завдання зі знаннями справи. Надано авторське визначення здоров’язбережувальної компетентності: це знання особистості щодо основ здоров’я: психічного, фізіологічного та духовного; вміння: дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування; навички: здійснювати різні вправи, займатися психогігієною та психопрофілактикою щодо власних сфер здоров’я. Розроблено структуру здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти. До неї віднесено наступні компоненти: когнітивний, емоційно-рефлексивний, мотиваційний та вольовий. Охарактеризовано, що: когнітивний компонент здоров’язбережувальної компетентності полягає у формуванні знань щодо фізичного виховання та спорту, про закономірності збереження і розвитку здоров’я і прагнення до самоосвіти в питаннях здоров’язбереження; емоційно-рефлексивний компонент полягає у здійсненні постійного аналізу та осмислення своїх власних дій та емоційних станів самопізнання в процесі заняття фізичною культурою та спортом; мотиваційний компонент здоров’язбережувальної компетентності має на меті постійне спонукання до занять фізичною культурою та спортом, задля забезпечення здорового способу життя; вольовий компонент – це здатність зосереджуватися на досягненні мети, пошуку шляхів та способів дотримання вибраної стратегії вдосконалення знань та постійне заняття фізичною культурою та спортом. Акцентовано увагу на тому, що для того, щоб студенти набули навичок здоров’язбереження, необхідно впроваджувати в освітню діяльність низку завдань: оздоровчих; освітніх; виховних. Зроблено висновок, що розвиток здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичної культури і спорту набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки йдеться про формування системи ціннісних орієнтацій і установок, що відповідають активній життєвій позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному та професійному середовищі.Документ Профілактика спортивного травматизму в системі тренування спортсменів-баскетболістів у групах спортивного вдосконалення(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Арабаджи, Тимур Дмитрович; Арабаджи, Анна Юріївна; Жиров, Б. Д.В роботі розглянута проблема травматизму у спорті, яка є актуальною з моменту його виникнення та намагання великої кількості спеціалістів ефективніше усувати травмування спортсменів у спортивній діяльності. У досліджені здійснено аналіз літературних джерел, який допоміг виявити причини та фактори спортивного травматизму, при цьому виникла необхідність розробки оптимальної системи підготовки спортсменів, яка включала б в себе профілактику спортивного травматизму. За допомогою власного досвіду авторів статті та досвіду інших спеціалістів, була розроблена та експериментально впроваджена система спортивної підготовки спортсменів-баскетболістів, в якій було доцільно зроблено вагомий акцент на виконання загально-розвиваючих вправ, елементів гімнастики та загально-фізичну підготовку в цілому для зміцнення опорно-рухливого апарату та на завдання, що сприяли підвищенню фокусування уваги під час тренувань з метою профілактики травматизму і розвитку фізичних якостей спортсменів.Документ Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій РіпатовичМета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.Документ Лідерські якості легкоатлетів високої кваліфікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тіняков, Артем Олександрович; Федорина, Тетяна Євгеніївна; Матузна, Наталія АнатоліївнаВ публікації висвітлено результати дослідження особливостей та змісту лідерських якостей легкоатлетів високої кваліфікації, обґрунтовано необхідність подальшого дослідження лідерського потенціалу спортсменів високої кваліфікації як для досягнень у спорті, так і успіху у подальшій професійній діяльності після завершення спортивної кар’єри; за результатами аналізу лідерських якостей легкоатлетів високої кваліфікації визначено критерії та показники сформованості лідерських якостей в залежності від кваліфікації спортсменів.