Кафедра "Вища математика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7491

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/vm

Напевно відомо, що в 1923 році в ХТІ вже була кафедра математики, а її першим керівником був Бржечка Володимир Фомич. Кафедра вищої математики є одним із найстаріших підрозділів нашого університету. Дисципліни вища математика та нарисна геометрія викладалися починаючи з 1885 року.

У джерел розробки методики викладання математики стояли найвидатніші вчені, академіки Олександр Михайлович Ляпунов, Володимир Андрійович Стеклов й інші. Колектив кафедри намагається на всіх етапах її становлення й розвитку зберігати традиції, закладені засновниками кафедри, продовжує наукову працю, розвиває закладені напрямки в сучасній математичній підготовці студентів університету. Щорічно навчаються математиці майже чотири тисячі студентів денного відділення.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут .

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор фізико-математичних наук, доктор педагогічних наук, 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів наук; 4 співробітника мають звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Метод проєктів: формування ключових компетентностей при вивченні вищої математики
(Technická univerzita v Košiciach, 2020) Гиря, Наталія Петрівна; Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова; Бурлаєнко, Вячеслав Миколайович
В даній статті проводиться дослідження реалізації сучасних освітніх стандартів в навчальному процесі з вищої математики на основі системно-діяльнісного підходу. Одним з варіантів впровадження такого підходу можна вважати проєктний метод навчання, який об'єднує в собі проблемний підхід з дослідними і пошуковими методами навчання, формуючи у студентів здатність самостійно мислити, добувати інформацію і застосовувати її на практиці. Традиційно при вивченні дисципліни "Вища математика" використовують підходи, які спрямовані саме на запам'ятовування інформації та накопичення знань, але застосування методу проєктів дозволяє відхилитися від звичного шаблону. Метод проєктів у викладанні вищої математики є рефлексивно-інноваційною технологією навчання, спрямованою на максимальне розкриття творчих можливостей майбутнього фахівця.
Науковi пiдходи до визначення поняття "креативна компетентнiсть" майбутніх iнженерiв
(Technická univerzita v Košiciach, 2017) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
Сучасна світова тенденція у розвитку освіти висуває нові вимоги до підготовки студентів вищих навчальних закладів, зокрема технічних, які полягають у тому, що набуття тільки спеціальних професійних знань вже не є достатнім для того, щоб бути конкурентоспроможним фахівцем. У цій роботі автор проводить аналіз наукових підходів до визначення поняття креативної компетенції в психолого-педагогічних дослідженнях, акцентуючи необхідність розмежування категорій "творчість" і "креативність" в залежності від результату діяльності. Креативна компетентність конкретизована автором як здатність особистості до варіативності, гнучкості, інноваційної інтелектуальної діяльності, що передує процесу творчої дії. Автор акцентує увагу на тому, що креативність не є вродженою характеристикою індивіда, а може бути сформованою завдяки особливим умовам виховання та навчання. Автор зазначає, що формування креативної компетентності повинно стати невід'ємною частиною професійної освіти майбутнього інженера.
Ґенеза поняття "креативна компетентність" у контексті психолого-педагогічних досліджень
(Діса Плюс, 2017) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
У статті розглянуто наукові погляди на визначення поняття "креативна компетентність". Проаналізовано основні підходи до розуміння суті креативності у сучасній науковій літературі. Автор зазначає, що креативність носить інтегративний характер, нерозривно пов'язана із інтелектуальною, емоційною, рефлексивною, вольовою, мотиваційною і діяльнісною сферами особистості. Автор простежує взаємозв'язок між поняттями "творчість" і "креативність" і робить висновок, що креативність і творче мислення як особистісні категорії є обов'язковим компонентом у складі професійної компетентності будь-якого фахівця. Виходячи з аналізу поняття креативної компетентності, стверджується, що вона включає в себе мотиви, цілі, ціннісні орієнтації, знання, вміння, навички. В кожному компоненті креативність виявляється на різних рівнях діяльності. Доведено, що креативна компетентність конкретизується автором як складне особистісне утворення, що охоплює сферу інтелекту, емоцій, моральних цінностей та уможливлює на принципово новому, інтегративному рівні перенесення набутих компетентностей з однієї галузі життєдіяльності в іншу з метою або досягнення принципово нового результату діяльності, або виконання діяльності на принципово новому якісному рівні. Підкреслено, що креативність не є вродженою характеристикою індивіда, а може бути сформованою завдяки особливим умовам виховання та навчання, основними з яких є розвиток особистості, мотивація до творчої діяльності та свобода індивідуальності.
Дефініції понять "творчість" і "креативність" у сучасному науковому дискурсі
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2017) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
У статті аналізуються позиції науковців щодо дефініції понять "творчість" і "креативність", розглядаються процеси, що позначаються ними; обґрунтовується авторський підхід до визначення зазначених понять. Стверджується, що креативність інтегрована у творчість у понятійному і процесуальному аспектах. Висловлюється думка, що творчість є процесом творчої діяльності, спрямованої на створення якісно нового продукту, на пошук нестандартного рішення задачі, тобто діяльність заради процесу. Креативність, навпаки, є роботою на результат з метою створення кінцевого продукту. Обґрунтовано, інтегративний характер креативності, що нерозривно пов’язана із інтелектуальною, емоційною, рефлексивною, вольовою, мотиваційною і діяльнісною сферами особистості. Наголошено, що креативність не є вродженою характеристикою індивіда, а може бути сформованою завдяки особливим умовам виховання та навчання, основними з яких є розвиток особистості, мотивація до творчої діяльності та свобода індивідуальності. Зроблено висновок, що креативність і творче мислення як особистісні категорії є обов’язковими компонентами у складі професійної компетентності будь-якого фахівця.
Шляхи підготовки студентів технічних університетів до виявлення креативної компетентності як складової майбутньої інженерної діяльності
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2018) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
У статті аналізується процес формування креативної компетентності в студентів технічних спеціальностей. Розглядаються позиції сучасних науковців щодо визначення чинників, що сприяють прояву креативності в процесі діяльності. Визначаються педагогічні умови, що впливають на підготовку студентів технічних університетів до виявлення креативної компетентності, а саме: створення креативного освітнього середовища, що стимулює творчу діяльність студентів; розвиток креативного потенціалу особистості шляхом включення студентів до різних форм навчальної, науково-дослідницької діяльності. Пропонуються методи і прийоми впровадження визначених педагогічних умов у навчальний процес вищого технічного закладу освіти. Наводяться приклади освітніх технологій, спрямованих на формування креативної компетентності майбутніх інженерів.
Компетентно-структурний зміст поняття "креативна компетентність інженера"
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
У статті визначено суть поняття "креативна компетентність" як складової професійної компетентності майбутнього інженера. Надано авторське визначення креативної компетентності сучасного інженера як складного особистісного утворення, що охоплює сферу інтелекту, емоцій, моральних цінностей та уможливлює на принципово новому, інтегративному рівні перенесення набутих компетентностей з однієї галузі життєдіяльності в іншу з метою або досягнення принципово нового результату діяльності, або виконання діяльності на принципово новому якісному рівні. Підкреслюється, що креативна компетентність включає в себе мотиви, цілі, ціннісні орієнтації, знання, вміння, навички і виявляється в кожній складовій на різних рівнях діяльності. Запропоновано авторську модель структури креативної компетентності. Описуються основні складові, що входять до кластеру компонентів креативної компетентності майбутнього інженера. Доводиться, що формування креативної компетентності як комплексу особистісних і професійних ресурсів, що забезпечують у майбутньому можливість ефективного вирішення і професійних завдань, повинно стати невід’ємною частиною підготовки майбутнього інженера.
Формування креативної компетентності студентів технічних спеціальностей у процесі викладання дисциплін фізико-математичного циклу
(Класичний приватний університет, 2017) Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова
У статті обґрунтовано важливість креативності в здійсненні інженерної діяльності та необхідність формування креативної компетентності в студентів технічних спеціальностей. Розглянуто основні психолого-педагогічні підходи до розуміння поняття "креативна компетентність". Креативну компетентність конкретизовано як складне особистісне утворення, що охоплює сферу інтелекту, емоцій, моральних цінностей та уможливлює на принципово новому, інтегративному рівні перенесення набутих компетентностей з однієї галузі життєдіяльності в іншу з метою або досягнення принципово нового результату діяльності, або виконання діяльності на принципово новому якісному рівні. Для формування креативної компетентності в студентів технічних спеціальностей автор вважає за необхідне залучення до методичного арсеналу викладача спеціальних креативних технологій: методів психологічної активізації творчого мислення, систематизованого пошуку ідей, керованого пошуку ідей і розвитку творчої уяви тощо. Наведено приклади завдань, спрямованих на розвиток креативності, ініціативності, самостійності мислення студентів, використання яких є можливим у курсі загальної фізики та вищої математики в технічному університеті.