Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5193

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/auts

Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах" виділилася в самостійну одиницю у складі електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту в 1948 році з кафедри "Електричні апарати". У момент створення вона мала назву Кафедра "Автоматика і телемеханіка". Першим завідувачем кафедри став кандидат технічних наук, доцент Файвель Аронович Ступель.

За роки свого існування кафедра випустила понад 3500 фахівців.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Фільтри

20244

Налаштування

Автор: search.filters.author.Євсеєнко, Олег МиколайовичКлючові слова: search.filters.subject.методичні вказівки

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сальніков, Дмитро Валентинович; Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович
    Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна програмно-апаратна архітектура паралельних обчислень CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки "Основи програмування мовою С#" до виконання самостійних робіт з дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович
    Методичні вказівки призначені для вивчення основ мови програмування С# як на практичних і лабораторних роботах, так і для самостійного вивчення. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні принципи програмування та методи написання програм мовою С#, а саме: вбудовані і користувацькі типи даних, структури і масиви та їх ініціалізація і використання, оператори мови С#, логічні і математичні функції, цикли і умовні оператори, функції, передача аргументів і повернення результату роботи функції, шаблони і обробка виключних ситуацій, а також основи роботи з потоками введення–виведення. Наведено індивідуальні завдання для виконання практичних і лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення мови програмування. Розглянуті приклади та завдання допоможуть в ефективному освоєнні програмування мовою С#.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки "Алгоритми сортування даних" для виконання самостійних робіт з дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Сальніков, Дмитро Валентинович
    Методичні вказівки призначені для вивчення основ теорії графів, алгоритмів сортування та кластерного аналізу. Розглянуто основні алгоритми упорядкування даних та роботи з графами, а також алгоритми кластерного аналізу. Для всіх алгоритмів розглянуті приклади реалізації мовою С#. Також у методичних вказівках представлені індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть ефективному освоєнню програмування та інформаційних технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки "Алгоритми інформаційного пошуку в автоматизованих системах керування" до виконання самостійних робіт з навчальних дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Гапон, Дмитро Анатолійович
    Методичні вказівки призначені для вивчення основ інформаційних процесів в автоматизованих системах керування, а також алгоритмів інформаційного пошуку. Розглянуто приклади реальних систем керування і основні алгоритми пошуку інформації, а також розширений варіант пошуку з індексацією по ключу – хешування. Для всіх алгоритмів розглянуті приклади реалізації мовою С#. Також у методичних вказівках представлені індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть ефективному освоєнню основ інформаційного пошуку в системах керування.