Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Фактори впливу на морфологію та склад пео-покривів на сплавах алюмінію
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Застосування оксидно-металевих каталізаторів для внутрішньоциліндрового каталізу ДВЗ
    (Національна академія Національної гвардії України, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
  • Ескіз
    Документ
    Вплив тривалості пео на морфологію та міцнісні характеристики покриттів
    (НТУ "ХПІ", 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Богданова, Катерина Борисівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
    Встановлено закономірності зміни морфології та міцнісних характеристик оксидних покриттів для сплаву алюмінію АД-0 за умов різної тривалості плазмово-електролітичного оксидування в 1,0 М розчині лужного електроліту K4P2O7. Змінення формувальної напруги має класичний вигляд – чотири етапи, на перших трьох з яких (доіскровий, іскровий, мікродуговий) поверхня сплаву поступово зміцнюється, а на четвертому (дуговий режим) показник мікротвердості знижується та стає нестабільним і відбувається відшарування покриття. Відповідно до проведеного експерименту найкраща комбінація властивостей ПЕО-покриття (мікротвердість НV = 109,98 кг/мм2, максимальна однорідність, відсутність шорсткості поверхні) досягається за умов початкової густини струму i = 5 А/дм2з подальшим через 9 хв зниженням до i = 3 А/дм2 для підтримання процесу у мікродуговому режимі, загальна тривалість обробки 11-13 хв. При цьому твердість поверхні оксидного шару порівняно із незахищеним сплавом підвищується до чотирьох разів. Вивчення впливу температури і часу термообробки свідчить, що отримані оксидні покриття не рекомендується використовувати як тверді та зносостійкі за температур вище 300 С. Дослідження морфології поверхні зразків показало, що в процесі ПЕО утворюється дрібнозерниста структура, яка продовженням часу обробки має схильність до укрупнення та агломерації комірок. За тривалості оксидування 10 хв. сформоване оксидне покриття має світло-сіре забарвлення, його поверхня є рівномірною, що пояснюється інкорпорацією фосфатів з робочого розчину електроліту в дефектну структуру поверхні. Проте перехід до дугового режиму за тривалості оксидування понад 13 хв. призводить до появи істотної шорсткості та неоднорідності структури покриття. Сукупність виявлених факторів свідчить про перспективність напрямку дослідження, подальша робота буде спрямована на отримання оксидних покриттів із заданими функціональними властивостями для алюмінієвих сплавів в різних електролітах за мінімальної тривалості оксидування.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи застосування ПЕО-покривів на вентильних металах в екологічному каталізі
    (Полтавська державна аграрна академія, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Research of the peculiarities of plasma-electrolytic treatment of AK12M2MgN piston alloy with  formation of ceramic-like coatings
    (Полтавська державна аграрная академія, 2018) Karakurkchi, A. V.; Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.; Parsadanov, I. V.
    Досліджено особливості плазмово-електролітичної обробки (ПЕО) поршневого силуміну АК12М2МгН у лужних електролітах з формуванням допованих манганом та кобальтом керамікоподібних покривів. Показано, що морфологія та склад оксидних покривів залежать від типу використовуваного електроліту. Визначено технологічні параметри ПЕО-обробки поршневого силуміну для формування рівномірних покривів із високим вмістом допантів. Запропоновані системи можуть знайти застосування в технологіях внутрішньоциліндрового каталізу з метою зниження токсичності газових викидів двигунів та підвищення їх паливної економічності.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив режиму обробки силумінів на морфологію кобальтовмісних ПЕО-покривів
    (Сумський державний університет, 2017) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Шляхи підвищення економічності та екологічності ДВЗ автомобільної і бронетанкової техніки
    (Національна академія Національної гвардії України, 2016) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, А. С.
  • Ескіз
    Документ
    Application of oxide-metallic catalysts on valve metals for ecological catalysis
    (Технологический центр, 2017) Karakurkchi, A.; Sakhnenko, M.; Ved, M.; Galak, A.; Petrukhin, S.
    Запропоновано спосіб одержання оксидно-металевих каталізаторів методом одностадійного плазмово-електролітичного оксидування вентильних металів для знешкодження токсидів природного та техногенного походження. Обґрунтовано застосування оксидів мангану та кобальту як легуючих компонентів. Встановлено, що одержані оксидні покриви характеризуються високою каталітичною активністю в модельних реакціях конверсії токсичних компонентів, зокрема відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння.
  • Ескіз
    Документ
    Examining the formation and properties of TiO₂ oxide coatings with metals of iron triad
    (Технологический центр, 2017) Sakhnenko, M.; Karakurkchi, A.; Galak, A.; Menshov, S.; Matykin, O.
    Досліджено вплив складу полілігандних цитратно-дифосфатних електролітів та режимів плазмово-електролітичного оксидування на процеси формування металоксидних каталізаторів TiOx. MOy (M=Fe, Co, Ni). Показані шляхи керування морфологією поверхні, хімічним складом покривів та інкорпоруванням в них оксидів металів тріади заліза. Встановлено, що одержані змішані оксидні покриви характеризуються підвищеною корозійною стійкістю та високою каталітичною активністю в реакціях окиснення монооксиду вуглецю.
  • Ескіз
    Документ
    A study of synthesis and properties of manganese-containing oxide coatings on alloy VT1-0
    (Технологический центр, 2016) Sakhnenko, M.; Ved, M.; Karakurkchi, A.; Galak, A.
    Досліджено вплив складу манганвмісних пірофосфатних електролітів і режимів плазмово-електролітичного оксидування на процеси формування і будову оксидних покривів на сплаві титану ВТ1-0. Показано шляхи керування топографією поверхні, хімічним і фазовим складом покривів, а також інкорпоруванням у них оксидів мангану. Встановлено, що синтезовані оксидні шари характеризуються підвищеною стійкістю до абразивного зносу і високою каталітичної активністю у реакціях окиснення монооксиду вуглецю.