Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Журило, Дмитро ЮрійовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0005-1380

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Основні причини появи китайської діаспори на теренах України в першої третині XX сторіччя
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Журило, Дмитро Юрійович
    Метою статті є необхідність висвітлити основні причини появи чималої кількості китайських робітників на теренах Російської імперії. На початку ХХ сторіччя китайські робітники масово їхали на заробітки по усьому світу. Вже в той час скрутні економічні умови, перенаселення, жебрацтво були притаманні китайському суспільству. Виключно працьовитих китайців було затребувано на роботу і в Україні. Частина робітників приїхали легально, за запрошенням Російського уряду, частина – нелегально. Бо, навіть при низькій зарплатні, доходи гастарбайтерів були в рази більше, ніж на їхньої батьківщині.Китайські робітники найбільш активно працювали в гірничої та металургійної галузях. Чимало їх працювало й на підприємствах. Кількість лише легальних робітників перевищувала 200 тисяч чоловік. Але, з початком Першої світової війни, китайці попали у скрутне становище. Скасування робочих місць, здороження життя призвело до скорочення сере китайських робітників. Частина китайських робітників вимушені були займатися пограбуваннями та нальотами. Більшовики першими визнали можливість використання китайських робітників в революції. Чимала кількість китайців приймали участь в революційних подіях, воювали з білою армією. Але, китайські бійці воювали н за ідею, а за плату. Жорстокість китайців у відношенні до місцевого населення призводила до поголовного знищення полонених китайців білою армією. Шансів вижити при попаданні у полон у китайців практично не було. Після закінченні війни більша частина китайців повернулися до справ, якими вони займалися до війни. Чимала кількість їх асимілювалися. Вони брали шлюб з місцевими жінками. У цих шлюбах народжувалися діти. Це призвело до появи чималої кількості діточок, які носили не типові прізвища для українців. Практично ніхто з цих діточок не мав по-батькові, бо це не було типовим для китайських імен. Наведено приклади використання різних імен китайцями з течією часу. С закінченням Громадянської війни незначна кількість китайців повернулися додому. Навіть до 1923 р. виїхати на батьківщину китайські робітники не мали змоги. Більша частина китайців отримала вид на проживання в УРСР. Вони активно працювали у промисловості та силових відомствах України, наприклад, у міліції.Таким чином, авторами зроблено спробу пояснити появу в актових записах РАГСу прізвищ, які не є типовими для України. Наведено методику контролю за іноземцями, яка діяла в Україні в 1920-ті роки.