Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Кабачек, Володимир ВікторовичКлючові слова: search.filters.subject.ректор

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Наукова та педагогічна спадщина професора хімії Івана Красуського в історіографії
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Зекунов, Іван Станіславович; Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир Вікторович
    Метою статті є відображення біографії професора хімії Івана Адамовича Красуського в науковій літературі. У статті вперше зроблено огляд основних праць, в яких розглянуто найважливіші віхи професійної та політичної діяльності професора хімії Івана Красуського. У статті виконано періодизацію історіографії даного питання, систематизовано основні напрями досліджень радянських і сучасних дослідників, в яких йдеться про відомого викладача та науковця, ім’я якого тривалий час замовчувалося в радянський період. Автори приходять до висновку що аналіз основних етапів професійної діяльності видатних вчених через використання різноманітних джерельних комплексів є перспективним дослідницьким напрямком та дає підстави стверджувати, що в сьогоднішніх умовах, при втраті та недоступності чималої кількості архівних зібрань, є повністю виправданим при відтворенні основних віх професійної діяльності. Дослідження наукового доробку вченого дозволяє окреслити не лише коло його наукових інтересів, але й визначити його співробітників, встановити наукові зв'язки, географію професійної діяльності, оцінити внесок у світову науку.