Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Автор: search.filters.author.Маліков, Василь ВолодимировичКлючові слова: search.filters.subject.oral history

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення історії ЛГБТ-спільноти в міському просторі: доступність джерел та етичні виклики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маліков, Василь Володимирович
    Дослідження різних аспектів життя закритих і невидимих соціальних груп у новітній історії України та Слобожанщини пов’язано з необхідністю розв’язання низки методологічних, джерелознавчих та етичних завдань. Відсутність теоретичної рефлексії щодо особливостей вивчення історії ЛГБТ-спільноти та обмежене коло наявних досліджень з цієї теми у вітчизняній науці породжують низку викликів та проблем, на які можливо знайти відповіді, спираючись на досвід американських, британських та канадських вчених, так само як і на настанови вітчизняних дослідниць усної історії. Специфіка доступних для дослідження міського простору в історії ЛГБТ-людей джерел визначається як особливостями репрезентації їхнього досвіду, враховуючи ставлення суспільства та його інститутів до вразливої соціальної групи, так і можливостями самого дослідника до комунікації з ЛГБТ-спільнотою, включеністю тих каналів інформації, якими транслюється відповідний досвід. Найпершим і найважливішим джерелом є усні свідчення безпосередніх учасників та учасниць створення і функціонування низки значущих для ЛГБТ-спільноти місць в публічному просторі міста. Від 2000-х років до сучасності посилюється роль Інтернет-форумів, сайтів, мобільних додатків, а також публікацій в ЗМІ, електронних та друкованих видань, які містять спогади ЛГБТлюдей. Перспективним джерелом залишаються особисті речові, фото і відеоархіви, лише незначну частину яких можна знайти у відкритому доступі. Специфіка кола й доступності джерел обумовлює важливість розробки й дотримання відповідних етичних підходів дослідника. Ключовими принципами мають стати довіра, конфіденційність, а в більшості випадках й дотримання анонімності респондента у комунікації й отриманні усних свідчень, чіткість і відкритість дослідницьких цілей та завдань, проактивність, толерантність і недискримінація, підтримка стійкого і тривалого зв’язку з ЛГБТ-спільнотою, повернення результатів дослідження самій спільноти у вигляді як наукових публікацій, так і науково-популярних видань, заходів, виставок і презентацій. Результати такого дослідження мають спрямовуватися на зміну становища вразливої соціальної групи, подолання бар’єрів на шляху до рівних прав і можливостей, вирішення низки соціокультурних, економічних, медичних та правових проблем, з якими стикається ЛГБТ-спільнота. Проведений аналіз доступності джерел та етичних аспектів і отримані результати знаходять практичне застосування в дослідженні історії ЛГБТ-спільноти і міського простору Харкова.