Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Історії та культура України"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024-02) Гутник, Марина Валеріївна; Дворкін, Ігор Володимирович; Демочко, Ганна Леонідівна; Красіков, Михайло Михайлович; Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Телуха, Світлана Степанівна; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Навчальна дисципліна «Історія та культура України» визначається як комплексне вивчення двох ключових гуманітарних наук – історії та культурології. Цей курс не лише розглядає події, що визначали розвиток українського суспільства протягом різних етапів його історії, але також аналізує вплив цих подій на формування та розвиток української культури. Однією з ключових особливостей цього курсу є міждисциплінарний підхід, який сполучає методологічні підходи історії та культурології для глибокого розуміння динаміки культурного та історичного розвитку України. Вивчення матеріалів курсу відбувається на основі хронологічного поділу, який враховує не лише внутрішні етапи розвитку країни, але й взаємозв’язок з загальноєвропейською історією та культурою. Зміст курсу «Історія та культура України» включає в себе розгляд подій від найдавніших часів до сучасності, охоплюючи періоди розквіту та стрімкого розвитку, а також труднощі й випробування, з якими стикнулася українська нація. Важливою складовою курсу є аналіз ключових історичних подій та їхній вплив на розвиток культури, що сприяє розумінню взаємозв’язку історії та культури як взаємозалежних аспектів. Метою курсу є формування комплексного уявлення про еволюцію українського суспільства та його культурних традицій, розкриття основних тенденцій історії та культури України в контексті світового розвитку. Такий підхід дозволяє студентам розуміти не лише фактичні події, але й глибше аналізувати їх в контексті культурного сенсу та ідентичності. Основна мета курсу «Історія та культура України» – подвійна: по-перше, викликати у студентів-першокурсників стале зацікавлення українською історією та культурою, спроможне і після завершення курсу надихати їх поглиблювати свої знання у цій царині, та, по-друге, надати їм початкові навики осмислення історичних і культурних явищ і процесів, які б сприяли оптимізації подальшого самостійного опанування ними різних дисциплін що викладаються у НТУ «ХПІ».
Футуристичний цифровий зображувальний контент як засіб російської пропаганди на початку ХХІ ст.
(Міленіум, 2023) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
На початку ХХІ ст. помітним сегментом цифрового середовища Російської Федерації стала масова репрезентація візуальних образів, що рекламують її збройну експансію з метою утвердження в межах СРСР та захоплення територій інших держав. Серед подібних цифрових зображень привертають увагу ілюстрації в жанрі альтернативної історії, метою яких є здійснення агітаційного впливу у молодіжному середовищі. Автори цих робіт ототожнюють Росію і Радянський Союз та пропонують користувачам пабліків помріяти на тему: "Як би змінився хід світової історії, якби в ХХІ ст. існував СРСР?". Джерелознавча критика даних візуальних джерел свідчить про їх належність до засобів інформаційно-психологічного впливу, які є складовою частиною російсько-української гібридної війни. Підсвідомість глядача відчуває агресивний вплив візуального ряду радянської політичної символіки в сюжеті, в якому використовуються мотиви відомих творів масової культури та сцени насильства. Як наслідок, у глядача формується психологічна установка на позитивну оцінку історичного досвіду СРСР і толерантне ставлення до героїзації радянського тоталітарного минулого. Одним із найпопулярніших сюжетів пропагандистського контенту є відродження Радянського Союзу як неоімперського комуністичного проєкту з використанням передових військово-космічних технологій та війна Російської Федерації з НАТО. Спільноти "СРСР-2061" і "Російське космічне товариство" є точками кристалізації прихильників таких ідей в Інтернеті. Ці спільноти поширюють свої візуальні повідомлення в мережах Telegram, Facebook, Twitter, ВКонтакте, LiveJournal та відеохостингу YouTube. Як носій ідеологічних алюзій використовується цифровий живопис, виконаний за допомогою технік концепт-арту та промо-арту. Обидва види візуального мистецтва знайшли широке застосування в процесі гейміфікації цифрового простору, тому відповідають естетичним смакам сучасної молоді, що перетворює її на головний об’єкт візуальної інформаційної атаки. Змістовне навантаження забезпечується використанням історичної образотворчої символіки: герба і прапора СРСР, деталей ландшафту, інтер'єру, одягу, зброї, транспорту. На картинах, що зображують мегаполіси другої половини ХХІ ст., глядач бачить пам’ятки архітектури в стилі сталінського ампіру. Колоритні сцени батального живопису "обіцяють" глядачеві повне знищення радянськими солдатами майбутнього світу "колективного Заходу". Отже, на думку авторів статті, футуристичний візуальний політичний меседж для російського режиму в ході гібридної війни перетворився на один із засобів інформаційно-психологічного впливу, що здатний виконувати маніпулятивні та агітаційні функції як в Російській Федерації, так і в інших країнах, що належать до орбіти її бажаного політичного впливу. Потенційні можливості використання футуристичних політичних меседжів як інформаційної зброї зумовлюють необхідність подальшого наукового вивчення цього феномену.
Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія та культура України"
(2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Красіков, Михайло Михайлович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Навчальна дисципліна «Історія та культура України» базується на поєднанні двох наук – історії та культурології, що передбачає міждисциплінарний підхід в її вивченні. Матеріали курсу укладено за притаманним історії України хронологічним поділом, який водночас враховує періодизацію загальноєвропейської історії та культури.
Методологічні аспекти застосування цифрової історії у гуманітарній освіті військовослужбовців Збройних Сил України
(Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського, 2021) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
У статті розглянуто методологію використання інструментів цифрової історії у гуманітарній підготовці особового складу Збройних Сил України. Висвітлено особливості застосування цифрових інструментів, веб-сервісів та 3D-технологій як засобу оптимізації вивчення воєнно-історичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів. Розкрито особливості зовнішньої і внутрішньої критики цифрових документів. Автори статті наголошують на необхідності використання ІТ-технологій, електронних бібліотек і архівів з дотриманням принципів педагогічної доцільності, критичного осмислення змісту оцифрованих джерел та поєднання змісту наукової роботи з навчальною метою.
Україна на початку ХХІ ст.: криза концепції "багатовекторності"
(2021) Тейберман, Є. М.; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Українське козацтво у міжнародних відносинах на початку XVII ст. (до 400-річчя укладення Хотинського миру)
(2021) Реуцький, А. Ю.; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Інформаційна протидія терористичній загрозі в Україні: гуманітарно-освітній аспект
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Використання мультимедійних презентацій у закладах вищої освіти: переваги та недоліки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Методологічні основи інструменталізації історії (на прикладі курсу "Історія вітчизни" у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО)
(Міленіум, 2021) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Стаття розкриває методологічні особливості інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО протягом 2016–2020 рр. Актуальність проблеми зумовлена об‘єктивними обставинами розгортання «гібридної» війни на території України та необхідністю захисту національних інтересів у сфері інформаційної безпеки. Автори розглядають систему освіти ОРДО як засіб політичної пропаганди Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України. У статті наголошується на особливому значенні вивчення методики викладання історичних дисциплін на території ОРДО, оскільки саме гуманітарні науки моделюють поведінку людини і значною мірою формують ціннісні орієнтації особистості. Таким чином, існує невідкладна потреба у розробці методів визначення потенційних ризиків, що містить курс «Історія Вітчизни» як засіб репрезентації минулого. На думку авторів статті, навчально-методичний комплекс із курсу «Історія Вітчизни» успішно поєднує якості навчальної літератури та інструменту інформаційно-психологічного впливу. Методами викладання курсу «Історія Вітчизни» є гіперболізація регіональних інтересів (які апріорі вважаються нерозривно пов‘язаними з державними інтересами Російської Федерації) та «мнемонічна війна» (коли сам факт існування української нації та української державності стає об‘єктом замовчування). У статті доведено, що, маніпулюючи навчальним матеріалом та використовуючи політичні міфи російської імперської та радянської історіографії, автори курсу «Історія Вітчизни» формують регіонально-центричний, українофобський світогляд в учнів шкіл ОРДО. Курс генерує уявлення про Україну як виключно географічне поняття. Національні інтереси українців трактуються авторами курсу як несумісні з інтересами регіональних спільнот українсько-російського прикордоння. У статті стверджується, що рівень інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» дозволяє говорити про нього, як про засіб інформаційної війни. На думку авторів, запропоновані висновки мають допомогти усвідомити українському суспільству і владі серйозність проблеми та спонукати їх до співраці з науковцями з метою захисту національної політики пам'яті, адже нехтування цим питанням у перспективі може призвести до співіснування в Україні молодіжних спільнот, що будуть носіями антагоністичних політичних і культурних цінностей.
Методологія наукових досліджень
(ФОП Іванченко І. С., 2022) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
В роботі розкрито методологічні основи сучасної науки, проаналізовано технологію організації наукового дослідження, описано основні види і форми науково-дослідної роботи, її структуру та основні етапи, досліджено рівні та методи наукової роботи, подано загальні відомості про оформлення результатів наукових досліджень, розкрито особливості їхнього впровадження у практику. Призначено для аспірантів спеціальності 032 "Історія та археологія".