Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 894

Аспекти підготовки кваліфікованих спеціалістів з програмування в Україні у другій половині ХХ ст.
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Ругаленко, Станіслав Ігорович
Санітарний стан Кропивницького (Кіровограда) періоду німецької окупації 1941-1944 рр.
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Петлінська, Ю. В.
Архітектор Олексій Миколайович Бекетов
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Новгородов, Дмитро Володимирович
Внесок Якова Ісідоровича Шнеє в розвиток турбінобудування
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Меньшиков, Станіслав Олександрович
Доробок конструкторів Київського заводу "Точелектроприлад": створення спеціального електровимірювального обладнання
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Хіхло, В. Ю.
Астрономічні об'єкти, названі на увічнення пам'яті академіка М. П. Барабашова
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Коваль, Ю. Ю.
Доля забутого економіста Якова Борисовича Діманштейна
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Журило, Дмитро Юрійович
Urban Health та історія медицини в площині міждисциплінарності
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Демочко, Ганна Леонідівна; Робак, Ігор Юрійович
Невгасиме світло науки: Георг Сімон Ом
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Гутник, Марина Валеріївна
Розвиток досліджень з історії науки через аматорські розвідки на початку 20 ст.: доробок астронома Миколи Барабашова
(ФОП Жукова Ірина Віталіївна, 2024) Гутник, Марина Валеріївна
Розглядається процес впровадження науково-технічних технологій, ідей та методів західноєвропейської науки і техніки у різні сфери суспільного життя мешканців Російської імперії, частиною якої на той час була Україна. Наголошується на значному відставанні проти досліджень у країнах Західної Європи та Америки. В той час, коли на Заході вже існували спеціальні кафедри з історії науки й техніки, в Російській імперії ця галузь науки була ще на ранніх стадіях формування, а значну частину наукових досліджень ініціювали окремі вчені, часто на власному ентузіазмі. Аналіз робіт тогочасних дослідників показав, що розвиток науки і техніки відбувався одночасно в різних країнах, але в Російській імперії цей процес часто був ініційований не централізовано, а на рівні окремих наукових осередків, зокрема, університетів, які стали центрами концентрації наукової думки в першій половині 19 ст. Характерною особливістю перших наукових товариств в Російській імперії була їх енциклопедичність і відсутність вузької спеціалізації. Наприклад, Вільне економічне товариство в Петербурзі та Філотехнічне товариство в Харкові включали в себе дослідників з різних галузей науки. Лише в другій половині 19 ст. починається процес спеціалізації наукових організацій та диференціації наукових дисциплін, що сприяло подальшому розвитку науки й техніки в Російській імперії. Зазначається, що окрім офіційних наукових установ, значний внесок у розвиток науки внесли аматорські дослідження. В цей час виникли наукові товариства, які об’єднували як професіоналів, так і серйозних аматорів, що намагалися задовольнити своє прагнення до наукової діяльності. Роль аматорських досліджень у розвитку науки особливо підкреслюють сучасні дослідники. Україна також має свої приклади успішних аматорів-науковців. Яскравим прикладом є Микола Павлович Барабашов, який на початку 20 ст. починав як аматор, але згодом став провідним астрономом. Його діяльність, як і діяльність інших аматорів, не лише сприяла розвитку науки, але й формувала наукову спільноту, яка мала великий вплив на подальший розвиток досліджень в Україні. Аматорські дослідження відігравали важливу роль у формуванні «великої» науки, оскільки багато наукових установ і досліджень виросли саме з ініціатив аматорів, які, незважаючи на відсутність професійної підготовки, часто робили важливі наукові відкриття. Це явище заслуговує на увагу в контексті історії науки й техніки, адже воно показує, як навіть у несприятливих умовах можна було досягати значних наукових успіхів.