Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 29

Роль музеїв у формуванні компетенцій майбутніх фахівців-політехніків (на прикладі Харківщини)
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-03) Гутник, Марина Валеріївна
Досліджується роль музеїв Харківщини у формуванні фахових компетенцій. Україна сьогодні стоїть перед важливим вибором у сфері вищої освіти, зосереджуючи увагу на концепції «укрупнення» університетів. Спільно з цим виникає питання про існування закладу вищої освіти, який буде конкурентоспроможним та адаптивним до сучасних викликів, таких як пандемія та військові дії. Дискусії сфокусовані на необхідності створення освітніх установ, здатних швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, надавати якісні освітні послуги та відповідати потребам ринку праці. Трансформація в освіті розглядається як частина глобального процесу модернізації, зокрема застосування компетентнісного підходу. Політехнізація освіти, інтеграція знань та навичок, розвиток м’яких навичок та використання інноваційних методів визначають стратегії управління та організації освітніх закладів для забезпечення високого рівня підготовки студентів до викликів сучасного суспільства і технологій. Стверджується що вимогам формування фахових компетенцій відповідає підготовка у політехнічному університеті. Наведено відомості з історії формування курсу, а потім і окремої кафедри з вивчення історії науки і техніки. Окрім загального університетського курсу для студентів НТУ «ХПІ» пропонуються спеціалізовані курси, а силабуси містях інформацію з історії галузей. Проаналізовано роль музеїв Харківщини під час війни та яку роль вони відіграватимуть у повоєнний час. Наведено відомості про експозиції історичного музею ім. М.Ф. Сумцова, WOOM-музею, літературного музею та інших. Досліджується вплив вивчення експозицій музеїв у збагаченні культурного та інтелектуального капіталу студента, зокрема формуються компетентності та навички для успішної реалізації у сучасному світі, що швидко змінюється. Розглядається концепція STEAM освіти як міждисциплінарної підготовки студентів. Так, для студентів які вивчають історію науки і техніки в НТУ «ХПІ» обов’язковим стало відвідування Software and Computer» музею, щоб прослідковувати розвиток комп’ютерної техніки у світі завдяки наочним прикладам. Для підкріплення наукової складової лекцій з розвитку інформаційних технологій в університеті було захищено відповідну дисертацію, здійснюються й інші дослідження у галузі історії та археології. Стверджується що саме поліосвіта забезпечить конкурентоспроможну унікальну особистість з набутими фаховими компетенціями. Водночас, визнається важлива роль музеїв у цьому процесі, що виступають керівними структурами у культивуванні інтелектуального, культурного та соціального розвитку особистості. Музеї не лише стимулюють поглиблення знань, але й виконують провідну функцію у вихованні та формуванні освіченої особистості, сприяючи розвитку критичного мислення та творчих здібностей.
Про появу нових спеціальностей в НТУ "ХПІ"
(ФОП Просяннікова О. М., 2022) Слісаренко, М.
НТУ "Харківський політехнічний інститут": науково-организаційна робота Петра Мухачова в галузі металургії
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2022) Кириченко, Олександр Олегович
Заснування Харківського практичного технологічного і Київського політехнічного інститутів: спільне та особливе
(НТУ "ХПІ", 2008) Ніколаєнко, Віталій Іванович; Савченко, Леонід Петрович
Статтю присвячено історії заснування Харківського практичного технологічного та Київського політехнічного інститутів. Проаналізовано спільні риси й особливості процесів створення цих навчальних закладів, охарактеризовано внесок у їхнє створення видатних діячів науки й освіти, підприємців, місцевої громадськості Києва й Харкова.
Директори (ректори) вищих технічних навчальних закладів – учні та соратники професора В. Л. Кірпічова
(НТУ "ХПІ", 2018) Радогуз, Сергій Анатолійович; Скляр, Володимир Миколайович
У роботі досліджується діяльність учнів та послідовників фундатора та першого директора Харківського технологічного та Київського політехнічного інститутів проф. В.Л. Кірпічова. З’ясовано внесок ученого у підготовку професорсько-викладацьких та управлінських кадрів для вищої технічної школи. Вказано на принципи, якими він керувався при їх підборі.
Фестиваль актуальної пам'яті "Недитячий час": день за днем
(НТУ "ХПІ", 2017) Красіков, Михайло Михайлович
Факультет соціально-гуманітарних технологій НТУ "ХПІ". Історія. Досягнення. Перспективи
("Друкарня Мадрид", 2017) Бадан, Антоніна Анатоліївна; Блошенко, Олена Іванівна; Бурега, Валерій Васильович; Глядя, Сергій Олександрович; Голікова, Оксана Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович; Городиська, Ольга Миколаївна; Кіпенський, Андрій Володимирович; Козлова, Олена Аркадіївна; Красіков, Михайло Михайлович; Любієв, Альберт Гнатович; Перевалова, Людмила Вікторівна; Петутіна, Олена Олександрівна; Пономарьов, Олександр Семенович; Прохоренко, Олена Вікторівна; Романовський, Олександр Георгійович; Угольнікова, Наталія Сергіївна; Шаронова, Наталія Валеріївна; Шелудько, Лариса Вагізіна
У виданні розповідається про створення й становлення факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наведені дані про кафедри, що входять до складу факультету, їх історії та сучасну діяльність, відомості щодо провідних викладачів та науковців. Для широкого кола читачів.
Передумови виникнення вищої технічної освіти в Україні
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2005) Мусієнко, Ірина Володимирівна; Ткаченко, Світлана Сергіївна
Науково-дослідна робота в Харківському політехнічному інституті (1950-1980 рр.)
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2005) Бєсов, Леонід; Зозуля, Марина Валеріївна; Скляр, Володимир Миколайович
Механіка в НТУ "Харківський політехнічний інститут". Науковий доробок Анатолія Васильовича Бурлакова
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2015) Гутник, Марина Валеріївна; Морачковський, Олег Костянтинович
Показані деякі аспекти досліджень в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" у галузі механіки. Аналізується науковий доробок професора А. В. Бурлакова та наводяться деякі відомості з особистого життя ученого. Розкрито, з якими труднощами зіткнулася молода людина на шляху до отримання вищої освіти, зокрема подана інформація про проявлену ним мужність під час другої світової війни. Після закінчення з відзнакою Харківського політехнічного інституту за спеціальністю «Динаміка та міцність машин» був аспірантом професора А.П. Філіппова. Блискуче захищає кандидатську, а пізніше, і докторську дисертації. Наведено перелік дисциплін, які викладав молодий науковець та розкрито напрям його наукових досліджень. Показано, які заходи передували вирішенню наукових проблем і де впроваджено їхні результати. Стверджується, що науковець був одним з перших авторів комп’ютерних розрахункових методів досліджень явища повзучості ізотропних та анізотропних матеріалів на довговічність оболонок, чисельного вивчення проблеми впливу повзучості на розподілення напружень навколо отворів на поверхні оболонок. Учений запровадив нові підходи до оцінки довготривалої міцності конструкцій. Він є автором першого у Радянському Союзі підручника з теорії пластичності й повзучості. Започатковані професором А. В. Бурлаковим дослідження і сьогодні розвиваються у НТУ "ХПІ".