Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Науково-організаційна діяльність українських вчених у галузі безперервного лиття до 70-х рр. XX сторіччя
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2020) Журило, Дмитро Юрійович
У статті наведено історичні дані та технологічні параметри одного з головних досягнень в галузі металургії в ХХ сторіччі – безперервного лиття. Наведено причини, які передують появі безперервного лиття. Одним з перших вчених, який запропонував принцип безперервного лиття, був Генрі Бесемер. Подальший розвиток цього процесу пов'язано з литтям кольорових металів і сплавів і з іменами Зігфріда Юнганса, братів М'ясоєдових, В. Г. Головкіна і багатьох інших вчених. Після на-копичення технологічних і теплофізичних параметрів стабільного лиття цей про-цес почав застосовуватися не тільки при розливанні кольорових металів і сплавів, а й при розливанні сталі і чавунів. Перші установки безперервного лиття були вертикального типу. Вони мали висоту більше 30 м. Заливка розплавленої сталі проводилася на верхній частині установки. При опусканні заготовки, що відливається, вона охолоджувалася і різалася на мірні частини, які видалялися в нижній частині установки. З метою зменшення висоти установки, для збору заготівель будувалися спеціальні колодязі. Такі установки мали кристалізатор, якому надавалися механічні коливання з різною амплітудою і на його стінки наносилася суміш з мінеральних мастил. Розробка загальної конструкції установок безперервного лиття найбільш вдало була виконана в Харківському науково-дослідному інституті металів під проводом майбутнього професора Володимира Тимофійовича Сладкоштеєва. Наведено перелік основних ро-біт українських вчених у галузі металургії та ливарного виробництва з безперервного лиття, наприклад, класичну роботу з проектування та виготовлення ребристо-го кристалізатора. Безперервне лиття було реалізовано спочатку в установках вертикального типу. Українським вченим вдалося закласти наукові основи теплофізики, експлуатаційних і технологічних показників безперервного лиття. Завдяки цьому, установки безперервного лиття сьогодні є основними способами розливання сталі в усьому світі. Процес їх удосконалення триває і сьогодні.
Науково-організаційна діяльність Аполлона Мевіуса в галузі металургії (до 200 річчя від дня народження)
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2020) Журило, Дмитро Юрійович
У статті наведено біографічні дані та професійні досягнення видатного металурга, лауреата Демидівської премії Аполлона Федоровича Мевіуса. Показано походження Мевіуса, наведено дані за його місцем навчання, а так само служби по гірському відомству Російської імперії. Показано, що Мевіус, будучи начальником Луганського гірничого округу, активно сприяв розвитку вітчизняного гірничо-рудного комплексу, становленню Керченської металургії, геологічних пошуків і будівництва металургійних підприємств. Пояснені причини, за якими маститий вчений, колишній начальник Луганського гірничого округу не отримав посади професора кафедри металургії в Санкт-Петербурзі. Наведено результати роботи Мевіуса в З'їзді гірничопромисловців Півдня Росії, прийоми та методи статистичної обробки, детально розроблені ним і покладені в основу діяльності організованого Харківського комітету з перевезень мінерального палива. Наведено основні друковані роботи Аполлона Федоровича, в яких він передбачив будівництво декількох заводів металургійного профілю. У статті показано результати роботи Аполлона Федоровича Мевіуса в 1887-95 рр. викладачем металургії в Харківському практичному технологічному інституті, його досягнення на цій роботі і причини, з яких він залишив педагогічну діяльність. Незважаючи на те, що Аполлон Федорович Мевіус увійшов в історію науки і техніки як видатний вчений, який боровся за технічний прогрес своєї Батьківщини, його ім'я в Харкові не увічнено ні пам'ятником, ні назвою вулиці, ні навіть меморіальною дошкою на будинках, в яких він працював або проживав. Аполлон Мевіус автор не тільки класичних книг з металургії, а й технічного французько-російського словника, який він складав 28 років. Словник надав велику допомогу російським інженерам і технікам, яким за родом своїх занять доводилося звертатися до іноземної технічної літератури. Таким чином, Аполлон Федорович Мевіус був одним з найосвіченіших гірничих інженерів свого часу, видатним педагогом і вченим, збагатив вітчизняну технічну літературу фундаментальними працями з ливарної справи та металургії чорних металів. Праці Мевіуса не втратили свого значення і сьогодні.
Металлообработка у наших предков
(Промиздат, 2013) Журило, Алла Григорьевна; Журило, Дмитрий Юрьевич
Литье листов из ковкого чугуна. Забытая технология
(Наука и технологии, 2013) Журило, Алла Григорьевна; Журило, Дмитрий Юрьевич
История появления чугунного листа
(Наука и технологии, 2012) Журило, Алла Григорьевна; Журило, Дмитрий Юрьевич
История бессемеровского процесса. Генри Бессемер и Вильям Келли
(ИД "Руда и металлы", 2013) Журило, Алла Григорьевна; Журило, Дмитрий Юрьевич
В статье представлена история развития бессемеровского процесса. Вначале рассмотрена проблема производства стали в промышленном масштабе. Приведено сравнение методов Бессемера и Мушета, а так же описан способ полной продувки стали по методу Келли.
Памятный эпизод из военной жизни ветерана
(Литейное производство, 2014) Журило, Алла Григорьевна; Журило, Дмитрий Юрьевич