Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Приватні паперові гроші в українських містах доби революції 1917–1921 рр.: джерелознавча критика за зовнішніми ознаками
    (2019) Шишкіна, Євгенія Костянтинівна; Мотенко, Ярослав Володимирович
    У статті здійснюється джерелознавча критика приватних паперових грошей, які мали обіг в українських містах у 1917–1921 рр. Визначаються особливості її здійснення і відмінність від критики загальнодержавних грошових знаків. Аналізуються зовнішні ознаки аверсу і реверсу приватних паперових грошей (геральдичні, емблематичні, сфрагістичні, неографічні, орнаментальні, хронологічні та метрологічні). Особлива увага в аналізі паперових бон приділяється печаткам та текстовій інформації.
  • Ескіз
    Документ
    Історія селянського руху 1917–1921 років у Харківській губернії: джерелознавчий аспект
    (2018) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
    Стаття є результатом дослідження проблеми систематизації і використання джерел з історії селянського руху у Харківській губернії в 1917– 1921 роках. Існуючу джерельну базу запропоновано розділити на документальні джерела, періодичні видання і мемуарну літературу. Комплекс документальних джерел складається з опублікованих та неопублікованих актових і канцелярських матеріалів. До першої групи належать нормативно-правові документи. Матеріали другої групи становить протокольна документація і міжвідомче листування. Тенденційність авторських статей у періодичних виданнях зумовлює критичний підхід при їх використанні. З огляду на суб’єктивний характер мемуаристики при її вивченні варто застосовувати порівняльний аналіз, співставлення з документальним матеріалом.
  • Ескіз
    Документ
    "Куркульство" як активний учасник селянського руху в Харківській губернії (1917–1921 рр.)
    (Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2002) Мотенко, Ярослав Володимирович
    У статті розглядається "куркульство" як активний і в значній мірі національно свідомий учасник селянського руху в Харківській губернії у 1917-1921 рр. Не в останню чергу, завдяки впертому опору "куркульства" більшовики були змушені відмовитися від політики воєнного комунізму і розпочати поступове впровадження елементів нової економічної політики в краї у 1921 р.
  • Ескіз
    Документ
    Дезертирство як форма опору селянства Харківщини (1918–1921 роки)
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2002) Мотенко, Ярослав Володимирович
    В статті висвітлюються характерні особливості дезертирства, як одного із суспільних процесів в Харківській губернії у 1918-1921 рр. Незадоволення місцевого селянства економічною політикою тогочасних військово-політичних режимів розглядається, як основна причина масовості дезертирства в регіоні.
  • Ескіз
    Документ
    Джерелознавчий аналіз необов'язкових грошей м. Харкова (1918-1920 рр.)
    (НТУ "ХПІ", 2006) Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
    За допомогою джерелознавчого аналізу письмових джерел з'ясовано причини появи і масового поширення незагальнообов'язкових грошей, законодавчу основу емісій, функціональні особливості необов'язкового грошового обігу міста. Проаналізовано особливості зовнішнього вигляду харківських бон 1918-1920 років за хронологічними, палеографічними, сфрагістичними та іншими ознаками.