Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin
Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Коротка історія часопису "Сталь" в тридцяті роки XX сторіччя(ФОП "Жукова Ірина Віталіївна", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Міщенко, Марина МиколаївнаМетою статті є необхідність висвітлити основні віхи та призначення, узагальнити пріоритетні наукові здобутки одного з перших технічних часописів України та колишнього СРСР – журналу «Сталь». З початком індустріалізації, коли наука почала займати позиції чи не найголовнішої продуктивної сили, потреба в наявності технічної літератури була величезна. Блискучим виходом зі становища стало відкриття в Харкові в 1931 р. журналу «Сталь», органу Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, Всесоюзного об'єднання «Сталь» і тресту «Трубосталь». Редколегія журналу перебувала у відомому Держпромі, при правлінні об'єднання «Сталь». Незважаючи на постійні зміни в керівництві часопису, опубліковані в ньому статті були фундаментом стабільної роботи агрегатів металургії. Деякі з статей не втратили своєї актуальності і сьогодні, наприклад, статті з фізичної хімії виробництва сталі і чавуну, про витрати енергії при прокатці рейок або балок, про стійкість виливниць для розливання сталі або за властивостями вогнетривких матеріалів при високих температурах. Статті в журналах можна класифікувати на кілька видів: передовиці (за планами збільшення випуску продукції, втілення в життя рішень партії і уряду), дослідницькі (з питань «вузьких місць», отримання залежностей різних параметрів плавки і обробки розплавленого металу, обробки його тиском, лиття, хімічних аналізів, застосування нових вогнетривів, питань металознавства і термічної обробки виробів, різних економічних розрахунків, калькуляції і планування), технологічні (забезпечення стабільної роботи печей різного типу на різній сировині і робота прокатних станів різного типу в умовах металургійних заводів України), обмін досвідом, оглядові (досягнення металургійної промисловості в світі), бібліографічні (огляд статей вітчизняної та іноземної періодики), питання капітального будівництва заводів, звіти по закордонних відрядженнях в США і в Європу та інші. З січня 1941 р. журнал «Сталь» видавався вже в Москві, в будівлі Народного комісаріату чорної металургії СРСР. Часопис виходить в Росії і сьогодні/Документ Науково-педагогічна діяльність Петра Мухачова в 1887-1935 рр.(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир Вікторович; Кириченко, Олександр ОлеговичМетою статті є необхідність висвітлити основні життєві віхи та творчий шлях, узагальнити пріоритетні наукові здобутки талановитого інженера та викладача, одного з фундаторів технічної освіти в Україні та науково-дослідних установ в галузі металургії, Заслуженого професора П. М. Мухачова. Методи дослідження: загальнонаукові — аналіз та синтез, класифікація; історичні — проблемно -хронологічний, порівняльно-історичний, біографічний, ретроспективний. Аналіз основних етапів професійної діяльності видатного ученого та педагога дав підстави стверджувати, що він був одним з фундаторів освіти у галузі паровозобудування та металургії, декілька років був керівником Харківського технологічного інституту Імператора Олександра ІІІ, керував курсами Вогнестійкого будівництва. Його професійна діяльність призвела до появи у виші нових навчальних предметів, насамперед, паровозобудування, двигунів внутрішнього згоряння, електротехніки, тощо. Після Жовтневого перевороту вчений та педагог був вимушений покинути Харківський технологічний інститут. Його діяльність була пов’язана з викладанням, консультуванням підприємств. Вже в зрілому віці, Петро Матвійович кілька років очолював створений у Харкові Інститут металів. Йому вдалося забезпечити становлення та сталий розвиток першої науково дослідної установив галузі металознавства – Харківського інститут металів, згодом, Український науково-дослідний інститут металів (УкрНДІМет). П. М. Мухачову вдалося залучити до роботи в Інституті, як на постійну роботу, так і за сумісництвом, найбільш кваліфікованих вчених: хіміків, металургів, металознавців, економістів, гірничих інженерів, які проживали в місті Харкові.Під керівництвом Петра Матвійовича колективу Інституту вдалося визначити основні напрямки наукової діяльності і своє місце в технічному прогресі металургійної галузі. Співробітниками Інституту було виконано безліч оригінальних робіт у галузі ливарництва та металургії: дослідження агломераційних процесів, розробка нових марок чавуну і сталі, більш економічних профілів прокату, дослідження по витраті енергії на прокатних станах, виробництва транспортного металу, термічній обробці, металознавству, ливарній справі, організації виробництва і праці, техніці безпеки в чорній металургії, розробка більш досконалих методів контролю технологічних процесів і дослідження якості металу, розробка чистого заліза, антифрикційних чавунів, машин та технології безперервного лиття, тощо. Харківський науково-дослідний інститут металів з моменту відкриття в 1928 р. і по сьогоднішній день є одним з флагманів наукових досліджень світової металургії. В історично короткі терміни були досягнуті значні для світової історії досягнення, що дозволило вже через 10-12 років перетворити країну з відсталої в потужного виробника чорних металів. Під керівництвом Петра Матвійовича було закладено основи численних наукових шкіл, які через досить короткий час призвели до появи цілого сузір'я дослідників - новаторів. Результати їхніх робіт, які було запроваджено у виробництво, призвели до різкого збільшення кількості і якості виробленого металу. Автори робіт були згодом відзначені державними нагородами, Державними преміями СРСР та України, преміями Ради Міністрів СРСР.Документ Науково-організаційна діяльність Аполлона Мевіуса в галузі металургії (до 200 річчя від дня народження)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2020) Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено біографічні дані та професійні досягнення видатного металурга, лауреата Демидівської премії Аполлона Федоровича Мевіуса. Показано походження Мевіуса, наведено дані за його місцем навчання, а так само служби по гірському відомству Російської імперії. Показано, що Мевіус, будучи начальником Луганського гірничого округу, активно сприяв розвитку вітчизняного гірничо-рудного комплексу, становленню Керченської металургії, геологічних пошуків і будівництва металургійних підприємств. Пояснені причини, за якими маститий вчений, колишній начальник Луганського гірничого округу не отримав посади професора кафедри металургії в Санкт-Петербурзі. Наведено результати роботи Мевіуса в З'їзді гірничопромисловців Півдня Росії, прийоми та методи статистичної обробки, детально розроблені ним і покладені в основу діяльності організованого Харківського комітету з перевезень мінерального палива. Наведено основні друковані роботи Аполлона Федоровича, в яких він передбачив будівництво декількох заводів металургійного профілю. У статті показано результати роботи Аполлона Федоровича Мевіуса в 1887-95 рр. викладачем металургії в Харківському практичному технологічному інституті, його досягнення на цій роботі і причини, з яких він залишив педагогічну діяльність. Незважаючи на те, що Аполлон Федорович Мевіус увійшов в історію науки і техніки як видатний вчений, який боровся за технічний прогрес своєї Батьківщини, його ім'я в Харкові не увічнено ні пам'ятником, ні назвою вулиці, ні навіть меморіальною дошкою на будинках, в яких він працював або проживав. Аполлон Мевіус автор не тільки класичних книг з металургії, а й технічного французько-російського словника, який він складав 28 років. Словник надав велику допомогу російським інженерам і технікам, яким за родом своїх занять доводилося звертатися до іноземної технічної літератури. Таким чином, Аполлон Федорович Мевіус був одним з найосвіченіших гірничих інженерів свого часу, видатним педагогом і вченим, збагатив вітчизняну технічну літературу фундаментальними працями з ливарної справи та металургії чорних металів. Праці Мевіуса не втратили свого значення і сьогодні.Документ Становлення металургійної освіти в Україні у європейському освітньому контексті(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014) Журило, Алла Григорівна; Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено дані про початок металургійної освіти в Україні. Пояснюються причини відкриття Харківського технологічного інституту з урахуванням розвитку промисловості в ХІХ ст. Зроблено деякі висновки щодо розвитку металургійної освіти в Україні. Наприкінці розглянуто різні проблеми розвитку освіти, які стосуються переважно ливарної справи.