Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Професор В. Л. Кирпичов (1845–1913 рр.) – почесний член Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Радогуз, Сергій Анатолійович
У статті досліджується діяльність видатного вченого та організатора другої половини XIX – початку XX ст. – Віктора Львовича Кирпичова, який відзначався своєю значущою роллю у розвитку вищої технічної освіти України. Як фундатор і перший директор Харківського практичного технологічного інституту (ХПТІ) та Київського політехнічного інституту (КПІ), В. Л. Кирпичов визначав основні принципи інженерної освіти, на яких ґрунтується багаторічна історія цих провідних закладів вищої освіти України. Стаття зосереджується на «київському періоді» діяльності вченого та його стратегії щодо формування викладацького складу КПІ для забезпечення високого рівня якості навчання. Досліджуються його підходи до вибору викладачів (особливо у контексті прикладних наук). Зазначається, що він рекомендував залучати найкращих фахівців для викладання фундаментальних предметів, у той час як викладачів прикладних наук вважав за необхідне підготовлювати власноруч. Аналізується швидкий успіх В. Л. Кирпичова у формуванні висококваліфікованого викладацького складу, досліджується його взаємодія з професорами Київського університету для забезпечення високого рівня навчання на початковому етапі діяльності КПІ. Розглядається впровадження практичних занять у навчальний процес та новаторські підходи у виборі кандидатів на вакантні викладацькі посади. Наголошується на ефективності вченого у цьому процесі, підкреслюючи розумне використання досвіду організаційної роботи та вміння розпізнавати й розвивати талановитих молодих науковців. Розкрито принципову позицію В. Л. Кирпичова щодо студентських заворушень і його відмову від силових методів впливу на студентів. Особлива увага приділяється його протистоянню рішенням Міністерства освіти та Міністерства внутрішніх справ, що призвело до звільнення вченого з посади директора. Вказано, що саме за внесок у розбудову Київської політехніки В. Л. Кирпичова було обрано першим почесним членом Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів. Зазначається, що спадкоємність ідей вченого відзначена створенням фонду імені В. Л. Кирпичова та виданням присвяченого йому збірника матеріалів.
Значення технічних об'єднань у науково-технічному поступі в Україні наприкінці XIX - на початку XX ст. (на прикладі Південно-Російського товариства технологів та Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів)
(Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Радогуз, Сергій Анатолійович
Стаття досліджує процес становлення, значення та наслідки функціонування науково-технічних товариств в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Встановлено умови формування середовища для обміну науковими та прикладними здобутками серед учених, дослідників та інженерів. Приділено увагу популяризації технічних та наукових досягнень поміж широкого загалу населення через організацію лекцій, виставок, конференцій, а також видання наукових-практичних журналів та збірників. Стаття також висвітлює значущий етап у науково-технічному розвитку України – відкриття Харківського практичного технологічного інституту. Зазначається, що ця подія спонукала створення Південно-Російського товариства технологів, науково-просвітницької організації, яка об'єднала випускників та викладачів цього навчального закладу і забезпечила інженерам та технологам України можливість професійної комунікації та обміну новітніми здобутками й знаннями. Досліджено історію створення часопису "Вісті Південно-Російського товариства технологів," який виходив у період 1896–1917 рр. Встановлено, що цей журнал став важливим науково-технічним періодичним виданням. Досліджуючи епоху через призму діяльності таких товариств як Південно-Російське товариство технологів та Київське політехнічне товариство інженерів і агрономів, стаття висвітлює їхні внески у розвиток технічної науки та практики в Наддніпрянській Україні. Підкреслюється роль цих об'єднань у стимулюванні та підтримці промислового розвитку на місцях та їхній внесок у розвиток технічних галузей. Вказано на унікальні ініціативи, як то організація Харківського жіночого політехнічного інституту та Гуртка винахідників у Києві, які сприяли розширенню доступу до освіти і науки та розвитку рівності у суспільстві. Незважаючи на виклики і перешкоди обидва об’єднання залишалися активними протягом всього свого існування до 1917 р. і лише подальші криваві події і суспільні зміни вплинули на їх зникнення. Загалом обидва товариства грали суттєву роль у розвитку інновацій та сприянні науковим досягненням, що робить їх історію важливими віхами в науково-технічному поступі в Україні на початку ХХ століття.
The origins of electrical engineering studies in the Ukraine and their shaping under the influence of the European scientific school (the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries)
(Instytut Historii Uniwersytetu Łódzkiego, 2021) Gutnyk, Maryna; Tverytnykova, Olena; Chrzan, Krystian Leonard
The deployment of electrical engineering research in the second half of the 19 and at the beginning of the 20th c. is shown. The great attention is focused onthe economic circumstances of the development of theoretical electrical engineering. Emphasis is placed on the leading role of Lviv Polytechnic. The names of professors who were at the origins of electrical engineering education in Lviv, Kyiv, Kharkiv and Odesa are given. It is claimed that the European School of ElectricalEngineering directly influenced the development of relevant research in Ukraine.
Мультимедія як модернізаційний напрямок навчання в процесі викладання курсу «Історія України»
(НТУ "ХПІ", 2018) Телуха, Світлана Степанівна
Використання мультимедійних презентацій в системі сучасної освіти займає все більше місце та стає певною повсякденністю. Мультимедія під час викладання дисципліни "Історія України" є важливим елементом освітнього процесу, яка покликана мотивувати студентів до навчання, поліпшити сприйняття інформації, зробити навчальний процес сучасним, цікавим та продуктивним. Мультимедійні презентації створені викладачами та студентами постійно вдосконалюються та являються модернізаційним напрямком навчання та комунікації.
Освітній процес та взаємовідносини викладача та учня в межах сучасної філософії освіти
(Запорізька державна інженерна академія, 2015) Міщенко, Марина Миколаївна
В статті пропонується осмислення взаємовідносин викладача та учня в сучасному освітньому процесі. Розглядаються поняття педагогічної майстерності, педагогічної культури, професіоналізму. Педагогічна майстерність подається як авторський процес. Сучасна зміна ролі викладача в освіті пов'язана з готовністю до створення авторської техніки викладання і запровадження педагогічних інноваційних методів. Сьогодні замало лише просвітницької моделі освіти, що спрямована лише на передачу знань і умінь, на перший план виходять навики особистої діяльності, такі як інноваційність, креативність. Водночас сучасність потребує готовності до безперервної освіти, постійного самовдосконалення та навчання.
Філософія освіти: соціокультурний вимір
(Запорізька державна інженерна академія, 2015) Міщенко, Марина Миколаївна
В статті пропонується аналіз міждисциплінарної області досліджень "філософія освіти", яка рефлектує стосовно освітньої системи в її співвідношенні з культурною парадигмою. Підкреслюється важливість гуманітаризації освітнього процесу в ХХІ ст., а також потреба національно визначеної системи освіти з залученням традиційних форм навчання і виховання.